Дієтичні добавки (ДД) – це вітамінні, вітамінно – мінеральні або трав’яні добавки окремо та/або в поєднанні у формі таблеток, порошків тощо, які приймаються оральна разом з їжею або додаються до їжі в межах фізіологічних норм для додаткового в порівняно із звичайним харчуванням вживання цих речовин.
Активні компоненти ДД можуть природнього походження або хімічно синтезованими аналогами природніх харчових речовин. Також вони можуть бути продуктами ферментації або біотехнології тощо.
Для виробництва ДД можуть використовуватися вітаміни і мінерали. А також вони можуть містити допоміжні речовини. Перелік допоміжних речовин, дозволених для використання в ДД, визначається чинними нормативними документами.
Контейнери мають відповідати вимогам чинних нормативних документів.
За дією ДД умовно поділяють на три групи:
- Нутрицевтики – біологічно активні добавки до їжі, що вживаються для корекції хімічного складу їжі людини. Кінцева мета – поліпшення харчового статусу людини, зміцнення здоров’я й профілактика ряду захворювань;
- Парафармацевтики – біологічно активні добавки до їжі, що рекомендуються для зміцнення здоров’я й профілактики різних захворювань, але не для їх лікування. Слово «парафармацевтика» означає «щось, розташоване біля ліків»;
- Пробіотики – біологічно активні добавки до їжі, до складу яких входять живі мікроорганізми та їх метаболіти. Вони стимулюють зростання та активність представників корисної мікрофлори кишечника.
Дієтичні добавки виробляють в умовах, які забезпечують якість і безпеку щодо шкідливого впливу на здоров’я людини та гарантують відповідність вимогам чинних нормативних документів.
Мінімальний вміст кожного вітаміну та мінеральної речовини (поживні речовини) в рекомендованій щоденній кількості ДД має бути не менше 15% від рекомендованої щоденної кількості споживання цих речовин.
Максимальний вміст окремих поживних речовин, що характеризують продукт або які вказують най його походження має бути науково обґрунтовано та встановлюватися виходячи з :
- Максимально безпечних рівнів, встановлених шляхом наукової оцінки ризику на підставі наукових даних з урахування, якщо це необхідно, різного ступеня чутливості у різних групах споживачів;
- Надходження цих речовин з інших джерел харчування;
- Норм фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах.
При виробництві, пакуванні, зберіганні та реалізації ДД мають бути вжиті відповідні заходи, що забезпечують необхідну мікробіологічну чистоту.
Методами ідентифікації є підтвердження відповідності органолептичних, біологічних, фізичних та хімічних параметрів і властивостей, специфічних для даного виду дієтичного продукту, тим параметрам і властивостям, які зазначені на етикетці.
Зазвичай проводять такі випробування, необхідні для підтвердження безпеки та якості:
- Важкі метали;
- Залишкові кількості пестицидів;
- Афлоксини;
- Мікробіологічна чистота.
Де застосовано проводять кількісне визначення окремих груп активних компонентів ДД.
Упаковка та умови зберігання мають забезпечувати якість ДД протягом терміну придатності.
Термін придатності ДД – це проміжок часу, протягом якого виробник гарантує їх відповідність вимогам нормативного документа при дотриманні умов зберігання.
Етикетка ДД має містити у доступній для сприйняття споживачем формі інформацію про:
- Назву ДД;
- Назву та повну адресу й телефон виробника, адресу потужностей виробництва;
- Кількість нетто продукту у встановлених одиницях виміру
- Склад дієтичної добавки у порядку переважання складників
- Калорійність та поживну цінність на 100 г продукту
- Кінцеву дату споживання або дату виробництва та термін придатності
- Номер партії виробництва
- Умови зберігання та використання
- Застереження щодо споживання дієтичної добавки певними категоріями населення
- Наявність або відсутність генетично модифікованих продуктів (ГМО)
Матеріал взято із Державної Фармакопеї України
Підготувала Марія ТКАЧ