Часто при облаштуванні входу до аптеки власники обмежуються встановленням «дзвінка» біля сходинок, вважаючи, що вимогу доступності виконано. Проте Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Донецькій області наголошує: згідно з чинними нормами ДБН, кнопка виклику не є елементом доступності.
Чому ж її недостатньо і чому вона іноді навіть шкодить?
1. Порушення гідності та автономії
Універсальний дизайн передбачає, що людина може скористатися послугою самостійно. Змушуючи людину чекати на допомогу на вулиці (під дощем, на морозі чи під сонцем), ми позбавляємо її права на незалежність. Людина має право зайти в аптеку, оглянути вітрини та обрати товар так само як і будь-який інший відвідувач.
2. Кнопка часто не працює
Як показує практика моніторингів:
- Батарейки в пристрої сідають.
- Сигнал не чути в торговельному залі через шум або роботу обладнання.
- Персонал може бути зайнятий обслуговуванням черги і не мати змоги вийти одразу.
- Кнопки часто стають об'єктом вандалізму або розташовані занадто високо.
3. Безпека та конфіденційність
Обслуговування на вулиці порушує право пацієнта на приватність. Обговорення діагнозу, вибір ліків чи засобів гігієни має відбуватися в приміщенні аптеки, а не перед випадковими перехожими. Крім того, виносити гроші та ліки на вулицю — це ризик як для провізора, так і для клієнта.
4. Що говорить закон?
Згідно з ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», кнопка виклику персоналу є лише додатковим засобом зв’язку, який встановлюється у разі необхідності допомоги, але він не замінює обов’язкову наявність пандуса чи підйомника.
Важливо: Якщо технічної можливості встановити нормативний пандус немає (вузький тротуар, історична пам'ятка), альтернативою є встановлення сертифікованого підйомника, а не просто кнопки.
Коли кнопка справді корисна?
Кнопка виклику має право на життя як бонус, а не база. Вона потрібна:
- Щоб покликати асистента для допомоги з важкими дверима.
- Для супроводу людини з порушенням зору всередині приміщення.
- На автозаправних станціях або великих паркінгах аптечних хабів.
Висновок для фармацевтичної спільноти: Будуючи безбар’єрний простір, орієнтуйтеся на те, щоб ваш клієнт міг відкрити двері та заїхати всередину без сторонньої допомоги. Доступність — це про відкриті двері, а не про «дзвінок волонтера».
Разом до інклюзивного суспільства!