В Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області» 28 травня було проведено захід - «Година безбар’єрності» в рамках проведення Національного тижня безбар’єрності. Під час заходу було закцентовано увагу на підвищенні обізнаності, використання коректної термінології, формування безбар’єрних просторів, сервісів та інформації, а також сприяння розвитку культури поваги та гідності як при здійсненні своїх професійних обов’язків, так і у повсякденному житті. Як важлива складова безпосередньо при комунікації - використання коректної термінології:
- Маломобільні групи — люди, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, комунікації або одержанні якихось послуг. Це можуть бути люди з різними функціональними порушеннями (зору, слуху, опорно-рухового апарату тощо); люди, які отримали тимчасову травму або нині хворіють; діти до 7 років; люди, які супроводжують маленьких дітей (до 7 років); вагітні жінки; люди похилого віку. Саме тому простір має бути організований таким чином, щоб будь-яка людина відчувала: для неї створені комфортні умови;
- Доступність — це усунення фізичних бар’єрів і, навпаки, створення таких умов, за яких кожна людина буде почуватися комфортно у тому чи іншому просторі. Адже іноді людина, що використовує крісло колісне або спирається на милиці, дитячим візком елементарно не може пройти до адмінбудівлімагазину через високі бордюри або занадто крутий нахил пандуса. Доступність буває не тільки архітектурною, а й інформаційною: наприклад, викладення інформації шрифтом Брайля для людей з порушенням зору або використання жестової мови для нечуючих людей. Доступність стосується місць навчання і праці, житла, громадських закладів, транспорту, вулиць, — зрештою, всього, що нас оточує. А повна доступність передбачає, що людина зможе користуватися навколишнім простором самостійно, тобто без сторонньої допомоги;
- Інвалідність — це результат взаємодії між людьми, які мають порушення здоров’я, і тими бар’єрами у суспільстві, що заважають їм брати активну участь у житті суспільства. Власне, саме бар’єри — стереотипи й судження, інституційні бар’єри, пов’язані з законами та політикою, економічні бар’єри тощо — це те, що виключає людей з інвалідністю із суспільного життя та ставить їх у становище, що принижує їхню гідність;
- Безбар'єрність — це філософія суспільства рівних можливостей, де кожен, незалежно від віку, статті, фізичних особливостей чи стану здоров'я, має комфортний і безперешкодний доступ до роботи, навчання, послуг, пересування та інформації. Це створення середовища, зручного всім.
При підготовці до заходу були використані наступні інформаційні матеріали (посилання активні):