У МОЗ України відбувся круглий стіл на тему: «Санкції проти Російської Федерації: виклики чи перспективи для українського фармацевтичного ринку?»
Захід відбувся за участі заступника Міністра охорони здоров'я України Наталі Лісневської, представників Громадської Ради при МОЗ України, Державної служби України з лікарських засобів, Державного експертного центру МОЗ України, Асоціації виробників інноваційних ліків «АПРАД» та головних позаштатних фахівців МОЗ України.
Присутні обговорили можливості застосовування санкцій щодо виробників лікарських засобів Російської Федерації, наповнення національного ринку лікарськими засобами і критичним імпортом з РФ, а також перспективи розвитку українських фармацевтичних виробників та дистриб’юторів.
Заступник Міністра охорони здоров'я України Наталя Лісневська нагадала про розпорядження Кабміну від 11 вересня 2014 р. «Про пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів» та підкреслила, що Україна має бути готовою до викликів. «Ми повинні готуватися до того, що Росія буде запроваджувати торгівельні обмеження. Прем’єр-міністр України офіційно заявив, що як тільки Росія запровадить торгівельні обмеження до України, ми невідкладно запровадимо дзеркальні заходи. Сьогодні саме час, щоб обговорити це і почути поради від фахівців. Жодні зміни не повинні бути болісними для українців та національного ринку», - зазначила Наталя Лісневська.
Заступник Міністра додала, що експерти мають проаналізувати питання присутності на національному фармацевтичному ринку компаній із російським капіталом, адже МОЗ України не має права контролю за діяльністю суб’єктів господарювання.
Директор Державного експертного центру МОЗ України Олена Нагорна повідомила, що відповідно до Державного реєстру лікарських засобів в Україні зареєстровано 306 лікарських засобів виробництва РФ, що становить 2,43 % від загальної кількості лікарських засобів, дозволених до медичного застосування в Україні. Найбільша їх кількість припадає на фармакотерапевтичні групи «Антинеопластичні та імуномодулюючі засоби» (8 % від загальної кількості лікарських засобів), «Засоби, що діють на нервову систему» (2,7 %) та «Антибактеріальні засоби для системного застосування» (1,9 %).
Олена Нагорна наголосила, що більшість лікарських засобів виробництва РФ мають аналоги за складом діючих речовин та показаннями для медичного застосування у вітчизняних та іноземних виробників. Лише 32 лікарських засоби не мають актуальних замінників.
Головний позаштатний інфекціоніст МОЗ України Ольга Голубовська висловила думку, що перегляд реєстру лікарських засобів буде корисними для пацієнтів та держави. Адже багато російських лікарських засобів, яким немає аналогів в Україні, не мають доказової бази та не впливають на перебіг інфекційних хвороб, проте широко представлені на ринку.
Заступник начальника інформаційно-аналітичного управління Державної служби України з лікарських засобів Микола Холоденко зазначив, що асортимент ліків на ринку – це відгук на потреби медицини та запит лікарів, на які реагують фармацевтичні компанії. В умовах гострого попиту на професійну медичну допомогу в українському суспільстві національні виробники мають потенціал до розвитку.
Щодо перспектив розвитку національних фармацевтичних дистриб’юторів в Україні, були озвучені пропозиції підтримати їх місце на ринку. Щодо витіснення дистриб’юторських фармацевтичних компаній з російським капіталом, наприклад, таких як ТОВ «Вента», учасниками круглого столу було запропоновано створення в Україні логістичних центрів, у яких мережеві аптеки матимуть змогу закуповувати ліки безпосередньо від виробника, що має значно здешевити лікарські засоби для громадян.
За результатами обговорення, учасники круглого столу вирішили створити експертну групу для проведення більш глибокого аналізу ситуації, адаптації нормативної бази до світових вимог та розробки ґрунтовних пропозицій для Кабінету Міністрів України.
Прес-служба МОЗ України