Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Львівській області інформує: у зв’язку із набранням чинності з 18.12.2019 року Закону України від 02.10.2019 № 139-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності» внесено зміни до Закону України від 02.03.2015 №222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі – Закон), а саме:
Розширено та змінено визначенням термінів (стаття 1 Закону), зокрема:
- анулювання ліцензії повністю або частково — позбавлення суб’єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності (частини виду господарської діяльності), на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково, про що робиться запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;
- зупинення дії ліцензії повністю або частково — тимчасове припинення суб’єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності (частини виду господарської діяльності), на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про зупинення дії ліцензії повністю або частково, про що робиться запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;
- відновлення дії ліцензії повністю або частково — поновлення суб’єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності (частини виду господарської діяльності), на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про відновлення дії ліцензії повністю або частково, про що робиться запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;
- ліцензіат - суб’єкт господарювання, який має ліцензію;
- ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, обов’язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону Ліцензіат зобов’язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, протягом строку, встановленого ліцензійними умовами. У разі відсутності ліцензійних умов ліцензіат зобов’язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, протягом одного місяця з дня, наступного за днем їх настання.
У разі порушення ліцензіатом строку повідомлення органу ліцензування про зміни даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, ліцензіат також притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, -
тягне за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов -
тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Надання суб’єктом господарювання недостовірної або не в повному обсязі інформації у повідомленні про початок провадження господарської діяльності, необхідність подання якої встановлена законом для певного виду господарської діяльності, -
тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення суб’єктом господарювання встановленого законом строку для подання повідомлення про зміну відомостей, зазначених у повідомленні про початок здійснення господарської діяльності, -
тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.