20 січня 2018 року на 81-му році пішов з життя засновник і перший керівник ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», головний редактор журналу «Фармаком», засновник Державної фармакопеї України, український вчений зі світовим ім’ям та один з фундаторів сучасної української фармацевтичної науки Віктор Петрович Георгієвський
Все своє життя Віктор Петрович присвятив служінню науці та людям, роки його праці без перебільшення можна назвати епохою становлення та розвитку вітчизняної фармації.
Народився Віктор Петрович 23 червня 1937 року в м. Артемівськ Донецької області. З 1954 до 1957 року навчався на Військовому факультеті при Харківському фармацевтичному інституті, потім – в 1-му Московському медичному інституті ім. Сєченова, який закінчив в 1959 році.
Свій трудовий шлях В.П. Георгієвский розпочав в 1958 році з посади хіміка-лаборанта, згодом, в 1971 році, він очолив лабораторію та відділ вивчення якості Всесоюзного науково-дослідного інституту хімії і технології лікарських засобів, а в 1989 році став керівником інституту.
З 1989 по 2008 рік Віктор Петрович очолював провідний науковий заклад фармацевтичної галузі – Державний науковий центр лікарських засобів (ДНЦЛЗ), був головою спеціалізованої наукової ради при ДНЦЛЗ (1990-2007 рр.) з захисту дисертацій на здобування вчених ступенів кандидата і доктора фармацевтичних наук.
Саме завдяки працям В.П. Георгієвского на базі ДНЦЛЗ була створена найбільша в Україні та пострадянському просторі школа фармацевтичного аналізу і стандартизації лікарських засобів. Під його науковим керівництвом, на основі власних фундаментальних і прикладних досліджень, була організована система стандартизації виробництва і якості лікарських засобів в Україні. За його активної участі в 1992 році на базі ДНЦЛЗ була створена незалежна структура – ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», як практичне втілення дієвої системи контролю якості лікарських засобів і процедури їх реєстрації.
Практичні наукові дослідження, які проводились колективами ДНЦЛЗ і фармакопейного центру, дозволили розробити та реалізувати важливу національну програму по створенню і виробництву вітчизняних препаратів-генериків, а також оригінальних лікарських засобів. Так, безпосередньо під керівництвом В.П. Георгієвского протягом 1992-2006 років спеціалістами ДНЦЛЗ розроблено 178 генеричних та 63 оригінальних препаратів. Сам Віктор Петрович є автором більше 90 лікарських засобів.
В 1998 році за ініціативи і під керівництвом В.П. Георгієвського працівниками фармакопейного центру була розпочата робота над створенням Державної Фармакопеї України (ДФУ), яка стала першою національною фармакопеєю незалежної України і першою фармакопеєю на пострадянському просторі. За період 2001-2016 років працівниками фармакопейного центру та за участі інших вітчизняних спеціалістів було розроблено та видано п’ять томів першого та три томи другого видань ДФУ. Окрім того, створення ДФУ, гармонізованої з Європейською фармакопєю, дозволило Україні стати повноправним членом світового фармацевтичного суспільства, свідченням чого є членство Держлікслужби у PIC/S.
Також зусиллями В.П. Георгієвского була створена перша в Україні Державна лабораторія контролю якості лікарських засобів, яка залишається провідною профільною вітчизняною установою.
Ще одним дітищем видатного українського вченого є науковий журнал «Фармаком», головним редактором якого Віктор Петрович залишався до останнього часу.
В.П. Георгієвского зміг об’єднати кабінетну науку з практикою, внести свій вагомий внесок в становлення і розвиток фармацевтичної промисловості незалежної України, стати одним з фундаторів національної системи контролю якості лікарських засобів, привести цю систему у відповідність з європейськими стандартами.
В творчому активі Віктора Петровича більше 600 наукових публікацій, 120 авторських свідоцтв і патентів, 12 монографій і 230 аналітичних нормативних документи на лікарські засоби. Під його керівництвом захищено 20 кандидатських і 12 докторських дисертацій.
Багатолітня наукова, виробнича і громадська діяльність вченого отримала заслужену високу оцінку та всесвітнє визнання:
- в 1964 році В.П. Георгієвский захистив кандидатську, а в 1980 році – докторську дисертації;
- в 1982 році став академіком Українського республіканського відділення Інженерної академії СРСР (зараз – Інженерна академія України);
- в 1983 році Віктор Петрович отримав наукове звання професора;
- в 1995 році В.П. Георгієвский став академіком Міжнародної інженерної академії;
- в 2003 році його було обрано членом-кореспондентом Національної академії наук України.
За наукові досягнення В.П. Георгієвского було нагороджено урядовими нагородами:
- медаллю «За доблесну працю. На честь 100-річчя з дня народження
В.І. Леніна» (1970);
- медаллю «За трудову доблесть (1981);
- медаллю «Ветеран праці» (1985);
- орденами України «За заслуги» ІІІ (1997) і ІІ (2002) ступенів.
За високі досягнення і заслуги перед українським народом і Українською православною церквою В.П. Георгієвский був нагороджений орденами Святого князя Володимира IV ступеню (2001) і Святого Дмитра Солунського IV ступеню (2002).
Віктор Петрович був визнаний кращим дослідником Національної академії наук України (1999); кращим вченим Фармацевтичної асоціації України (2000); лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Ділова людина України» (2000, 2004).
В.П. Георгієвский – заслужений діяч науки і техніки України; володар звання кращого винахідника НАН України, почесних грамот і подяк від Уряду України, Харківської міської і обласної рад.
Його досягнення відмічені європейською спільнотою в унікальному збірнику «The Europe 500. Leaders for Now Century» видавництва «Who’s Who» (Великобританія). Замітка про В.П. Георгієвского опублікована в міжнародному енциклопедичному довіднику «Dictionary of the European Biography» (1999). Також Віктор Георгієвский – номінант низки престижних національних інформаційно-біографічних видань.
У рік свого 80-ліття В.П. Георгієвский був удостоєний Міжнародної нагороди в області наукових досліджень Сократівського номінаційного комітету (Оксфорд, Великобританія) «The Name in Science» («Ім’я в науці») за внесок в інтелектуальний розвиток сучасного світу. Ім’я видатного нашого співвітчизника було внесено в реєстр кращих вчених світу, його шлях до світового визнання – достойний приклад для теперішнього і майбутніх поколінь науковців.
Колектив Держлікслужби висловлює глибокі співчуття рідним та колегам Віктора Петровича.