Лідери змін: як Школа підготовки стратегів змінює державне управління

Відновлення та розвиток України — це не лише про інфраструктурні об’єкти чи відновлення економіки. Це також про тих, хто щодня ухвалює рішення, формує політики та впроваджує зміни на національному рівні. Саме на плечах державних службовців — реформи, залучення міжнародної допомоги, запуск проєктів відновлення і рух до Європейського Союзу. 

“Ми живемо в епоху змін. Тож стратегічне мислення допомагає передбачати їх і зберігати дієздатність колективів та відомств”, — зазначає Голова Національного агентства України з питань державної служби (НАДС) Наталія Алюшина.

Проте реалії державної служби показують: політики часто не відповідають реальним потребам громадян, бракує зв’язку між роботою різних секторів , планування замінюється реактивними діями, а службовці буквально “застрягають” у рутині.

“Насправді, якщо працюєш на державній службі тривалий час,  дуже заглиблюєшся у певне коло питань і погляд може зашорюватися”, — ділиться Леся Яблонська, заступниця з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

“Школа підготовки стратегів” як простір для переосмислення і зростання держслужбовців

“Школа підготовки стратегів” — це навчальна програма, яка спрямована на підвищення професійної кваліфікації державних службовців категорії А. Цю програму вперше розробили та запустили у 2023 році в рамках співпраці канадського проєкту SURGe, НАДС та Вищої школи публічного управління, а сьогодні її впровадження підтримує  проєкт “Відновлення для всіх” (RFA), що фінансується Урядом Канади. Протягом цього часу навчання в Школі пройшло 147 осіб: 49 жінок і 98 чоловіків. Усі вони керівники або заступники керівників центральних органів виконавчої влади України.

 

Школа — це більше, ніж просто навчальний  курс — це простір, де держслужбовці: 

• Отримують  можливість вчитися в колі колег, заводити нові знайомства та обмінюватися досвідом та кращими практиками.

Усі держслужбовці, що проходять навчання, представляють різні органи виконавчої влади, мають різний професійний досвід, але спільну мету – посилити спроможність держави ефективно планувати, управляти ресурсами та відповідати на виклики відновлення.

Саме в таких середовищах формуються нові управлінські зв’язки, з’являється глибше розуміння реальних проблем у суміжних сферах, змінюється підхід до співпраці між інституціями. Можливість обговорити складні кейси, поділитися власними рішеннями, почути, як ті самі інструменти працюють в інших контекстах — усе це не лише збагачує учасників, а й сприяє формуванню цілісного бачення системних змін.

“Саме тому, що кожен приходить зі своїм унікальним досвідом, має своє бачення,  в спільному цьому обговоренні напрацьовуються круті рішення, працює сила різноманітного мислення та виникає синергетичний ефект. Відбувається певне розблокування  чи перезавантаження”,  — зазначає Леся Яблонська.

“Надзвичайно важливим є професійний нетворкінг. Часто бракує живого контакту й безпосереднього обміну досвідом. Атмосфера спільноти, що працює з подібними викликами та готова ділитися практиками – це більш ніж важливо”,  – додає Тетяна Шевченко, перша заступниця голови Державної архівної служби України (Укрдержархів).

• Вчаться використовувати принципи Results-Based Management – управління, орієнтованого на результат (RBM) – на практичних кейсах.

Під час навчання студенти  тестують моделі змін, створюють алгоритми впровадження реформ і застосовують підхід RBM – методологію  планування та моніторингу реалізації державних політик, серед переваг якої:

1.    Орієнтованість на результат, а не на процес, тобто на досягнення конкретних змін в житті людей.

2.    Можливість застосування для планування різного рівня – від проєктів до стратегій, політик, концепцій тощо.

3.    Орієнтованість на потреби та проблеми бенефіціарів – різних груп чоловіків і жінок, на  кого впливає ця політика.

4.    Чіткий причинно-наслідковий зв’язок між результатами різного рівня.

RBM підхід дозволяє учасникам та учасницям програми оцінювати ефективність своєї роботи не за кількістю проведених нарад, а за досягнутими в результаті впровадження політик  результатами.

“Протягом навчання ми допомагаємо не лише зрозуміти принципи розробки державних політик, а й дати усі необхідні знання та інструменти, які допоможуть приймати рішення на основі фактичних потреб людей, аналізувати сильні та слабкі сторони політик, а також визначати пріоритетні сектори сфери політики відповідно до потреб відновлення країни”, – наголошує  Марія Плаксенко, керівниця команди “Людиноцентричних результатів політики” проєкту RFA “Відновлення для всіх”, виступаючи перед студентами Школи.

Наталія Алюшина, Голова НАДС — одна з перших, хто взяв участь у “Школі підготовки стратегів”. На її думку, традиційне державне управління часто застрягає в лабіринті процесів і процедур, а натомість RBM орієнтує мислення на вимірювані результати. “RBM навчає, як формулювати SMART-цілі та розробляти логічні моделі, які показують причинно-наслідкові зв’язки між діями, результатами та впливами. Так кожний держслужбовець бачить свій внесок у загальну картину відновлення. RBM виходить за рамки відновлення до початкового стану. Він спонукає до стратегічного переосмислення у бік того, як зробити краще, стійкіше та інноваційніше”, — наголошує вона.

• Охоплюють всі ключові процеси розробки стратегічних документів.

Учасники та учасниці програми отримують змогу повноцінно зануритися у всі етапи стратегічного планування — від визначення проблематики до розробки дієвих планів реалізації. Навчання охоплює як теоретичну , так і практичну складову, що дозволяє не лише зрозуміти логіку стратегічних процесів, а й закріпити навички їх застосування в реальному управлінському середовищі. 

“Це дає можливість подивитися на свою рутинну роботу зовсім по-іншому. І це відбувається  завдяки м’якому, але водночас дуже фаховому та потужному впливу модерації зовні”, — зазначає Леся Яблонська. 

Дійсно, на всіх етапах навчання поруч досвідчені модератори, які не дають готових рішень, але допомагають побачити системну картину, задають точні запитання і скеровують команду до глибших висновків. Такий підхід допомагає учасникам вийти за межі шаблонного мислення та вчитися приймати зважені стратегічні рішення, засновані на даних, контексті та довгострокових цілях.

Нова якість лідерства в державному управлінні

Після завершення навчання учасники не просто отримують інструменти для розробки стратегій — вони змінюють своє бачення ролі державної служби. Вони повертаються до своїх установ з розумінням: кожне рішення, кожен стратегічний документ — це не формальність, а реальний вплив на життя людей. Це відповідальність перед тими, хто чекає на зміни вже сьогодні.

У час, коли Україна проходить через найбільші виклики за роки незалежності, ці фахівці стають лідерами нового покоління — тими, хто не зупиняється, хто бачить майбутнє і формує його через сильні інституції, стратегічне мислення і дії, що базуються на потребах громадян. Саме тому сьогодні, як ніколи, державним службовцям важливо мати дієві інструменти, що сприятимуть змінам в країні.

Про користь навчання говорить і те, що надалі студенти активно застосовують свої знання на практиці. Так, модулі з безбар’єрності та інклюзивності “Школи підготовки стратегів” стали основою для роботи Тетяни Шевченко над організацією розробки «Методичних рекомендацій про доступність публічних послуг державних архівних установ та установ страхового фонду документації, які враховують потреби маломобільних груп населення з різними рівнями комунікаційних можливостей та бар’єрів у цифровому середовищі».

“На жаль, ми живемо в такі часи, коли потрібно якнайшвидше впроваджувати інклюзивність і безбар’єрність, аби державні послуги були доступні для кожного та кожної”, — коментує Тетяна Шевченко.

За підтримки проєкту SURGe Державна архівна служба України провела рецензування та представила вищезгадані методичні рекомендації. Це перші об’єднані галузеві рекомендації для керівників архівних установ і установ страхового фонду документації. Вони не лише визначають підходи до інклюзивного та безбар’єрного надання послуг, а й формують нову культуру комунікації в архівній сфері. Тож тепер не лише учасники Школи, але й працівники архівної служби краще розуміють і можуть втілювати принципи безбар’єрності в своїй роботі.

Результат навчання — це вміння планувати політику, як цілісну систему, елементи якої тісно взаємопов’язані

Вперше Леся Яблонська взяла участь у “Школі підготовки стратегів” в 2024 році. Тоді вона долучилася до навчальної програми, бо зацікавив саме формат. Так, за її словами, завдяки навчанню у Школі з’явилося більше розуміння та логіки у процесах розробки стратегічних документів. 

“Якщо раніше було загальне розуміння структури та взаємозв’язку документів державної політики, то після навчання підхід до розробки стратегічних документів став більш упорядкованим та системним”, — зазначає вона. 

Отримані знання та навички їй одразу вдалося інтегрувати у робочі процеси. Леся Яблонська, тоді заступниця Голови Державної регуляторної служби, запросила експерток проєкту SURGe допомогти у підготовці стратегії розвитку ДРС, а також — плану заходів на три роки. Робота над стратегією відбувалася під час двох стратегічних сесій, на які були запрошені окрім працівників ДРС, представники інших урядових структур та неурядових організацій. Перед проведенням сесій, вона  ознайомила колег з очікуваними цілями — це напрацювання стратегічних напрямків, як буде “жити” орган влади в найближчі роки.

Проте у процесі пані Леся зіштовхнулася з нерозумінням та деяким супротивом з боку колег, адже такий формат стратегічного планування — з відкритим обговоренням та дискусіями — був для них чимось новим та незвичним — певного роду вихід із зони комфорту. 

Втім, після першої сесії їхня думка суттєво змінилася: якщо на першу сесію зібралися не всі учасники, то на другу прийшли навіть ті, кого не запрошували. Завдяки фаховій модерації співробітники змогли поглянути на свою щоденну роботу під іншим кутом і запропонувати цікаві, креативні ідеї.

“Ті, хто був уважний і дійсно активно долучався до обговорення під час стратегічних сесій, — враження, що змінилися за дуже короткий час. І я маю надію, що цей ефект зберігається сьогодні. Тому ми хотіли ще більш глибоко розібрати окремі політики організації для того, щоб співробітники по-іншому подивилися на свою щоденну роботу. Мені здається, що саме в такий спосіб можна міняти підходи, оптимізовувати робочі процеси та змінювати якість на державній службі”,  — підбила підсумки Леся Яблонська.

Нове покоління управлінців

Наталія Алюшина також зазначає, що “Школа підготовки стратегів” формує важливі навички для державних службовців: вміння визначати та оперативно реагувати на  виклики та усвідомлювати сильні й слабкі сторони свого державного органу і себе, як його очільника.

“Отримані знання дозволяють розробляти і впроваджувати державні політики, спрямовані на довгострокову перспективу та реальні потреби українського суспільства”, — наголошує пані Наталя.

 Як результат:

• Держслужбовці вміють мислити категоріями результатів, а не процесів. 
• Вміють планувати та запобігати складним ситуаціям, замість реагування на події.
• Планують політики з  урахуванням гендерного підходу, що забезпечує врахування інтересів і досвіду жінок та чоловіків, аби кожен та кожна мали рівні можливості.
• Випускники школи — професіонали та професіоналки, які готові впроваджувати стратегічні зміни та планувати політики, яких так потребує наша держава.

“Усі ми часом відчуваємо, що вимушено наздоганяємо події, замість формування власного плану дій. Натомість Школа дозволяє відчути себе архітектором, який проєктує майбутнє на довіреній управлінській ділянці. Формуючи нову якість лідерства, що полягає у запобіганні складних ситуацій, замість їх вирішення. Школа вчить системній оцінці масштабних викликів. Вчить розшивати їх на взаємозв’язки, які перетворюють сплетіння відомчих інтересів на спільні погоджені дорожні карти. Такі вміння критично важливі для реалізації комплексних державних політик”, — резюмує Наталія Алюшина.

Навички, які потрібні вже сьогодні

Окрім 147 держслужбовців категорії А, що пройшли навчання у Школі, протягом 2019-2024 рр. експерти SURGe навчили стратегічному плануванню більше 6800 державних службовців категорії В.  

Так, навички розробки стратегії стали більш ніж важливими для Тетяни Шевченко, адже під час навчання у Школі проходила співбесіду на нову посаду, де одним з перших завдань визначенних Головою Державної архівної служби України, стало забезпечення організації розробки стратегії розвитку архівної галузі. Ця можливість стала великою мотивацією ще більш ретельно ставитися до навчання. 

“Але на той час мені бракувало структурованого підходу до її розробки – від формування логіки змін до вибору релевантних індикаторів. Я прагнула отримати набір перевірених інструментів, які можна було б адаптувати до нашої галузі. І тому, коли ці пазли з’єднались в одне ціле, — це стало потужною можливістю для мене рухатися далі”,  — розповідає вона.

“Сьогодні стратегічне мислення – це не перевага, а необхідний скіл для державного управління. В умовах війни, коли рішення мають бути водночас швидкими, адаптивними й далекоглядними, здатність бачити взаємозв’язки, прораховувати наслідки й працювати зі складними задачами критично важлива”,  — наголошує Тетяна Шевченко.

Випускники Школи — це лідери, які не бояться впроваджувати зміни та готові брати на себе відповідальність за свої рішення. Наталія Алюшина зазначає, що для будь-якого держслужбовця Школа підготовки стратегів є інвестицією в особисту, відомчу і державну ефективність. Це – глибокий, насичений досвід, який при правильному застосуванні, кардинально впливає на підходи в управлінні.

“Кожен державний службовець має знати, що він робить важливого на своєму робочому місці. Тоді буде взагалі зовсім інше переосмислення себе в організації і своєї ролі в цілому на державній службі. Бо немає неважливих посад чи державних службовців, всі важливі на своєму рівні. Кожен виконує своє завдання і місію, але в цьому їх треба направляти”, — підсумовує Леся Яблонська.

Відновлення України починається з людей. 

І, насамперед, з тих, хто ухвалює рішення, формує політики та втілює зміни у повсякденному житті громадян. Сьогодні державна служба вимагає не лише відданості, а й гнучкості, системного мислення та вміння бачити зв’язок між стратегією і реальними результатами.

“Школа підготовки стратегів” — це більше, ніж навчання. Це простір професійного росту, переосмислення ролі державного службовця і набуття навичок, без яких неможливі ні ефективне управління, ні справжнє відновлення.

Це інвестиція не лише в знання, а у якість держави, якою ми хочемо її бачити: прозорою, ефективною, орієнтованою на людей. Адже саме завдяки лідерам, які не бояться мислити стратегічно, Україна будує свій шлях до ЄС — впевнено і з поглядом у майбутнє.

Тож якщо ви державний службовець й прагнете бути максимально ефективним на своєму місці та відкривати нові можливості для себе й для країни – реєструйтеся на Порталі управління знаннями за посиланням та слідкуйте за наступними наборами на “Школу підготовки стратегів”: https://pdp.nacs.gov.ua/  

Детальніше ознайомитися з методологією управління, орієнтованого на результат та покращити свої навички стратегічного планування – можна прослухавши безкоштовний онлайн-курс за посиланням.

За матеріалами вебсайту НАДС