Уряд спростив правила зберігання лікарських засобів на період воєнного стану

Повномасштабна війна показала, що для системи забезпечення ліками небезпечно зосереджувати великі запаси в кількох великих складських комплексах. Один ракетний або дроновий удар може за кілька хвилин знищити не лише будівлю, а й значні запаси препаратів, які мали бути доставлені до аптек і лікарень у різних регіонах України.

Тому головне питання сьогодні — не лише скільки ліків є в Україні, а й де вони зберігаються і наскільки швидко їх можна перемістити у безпечніше місце.

Саме для вирішення цієї проблеми фахівцями Держлікслужби був розроблений проєкт постанови Кабінету Міністрів України, який вносить зміни до пункту 31¹ Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів).

Основна ідея запропонованих змін проста: під час воєнного стану фармацевтичний бізнес повинен мати більше можливостей для розосередження запасів і не бути прив’язаним виключно до обмеженої кількості складів.

Відповідні зміни до Ліцензійних умов були прийняті на засіданні Уряду 26.08.2026.

Попередні правила передбачали окремі спрощення на період воєнного стану, однак вони не давали достатньої гнучкості для швидкого залучення додаткових складських приміщень. У ситуації, коли безпекова обстановка може змінитися протягом кількох годин, тривале переоформлення логістичної моделі фактично означало втрачений час.

Що змінюється

Перша ключова новела — можливість на період воєнного стану приймати та зберігати лікарські засоби не лише у тих складських приміщеннях, відомості про які внесені до ліцензійного реєстру.

Тепер дозволяється використовувати для цього додаткові складські приміщення, відомості про які відсутні у відповідному ліцензійному реєстрі, а також складські приміщення, що належать іншому ліцензіату. Йдеться не тільки про готові лікарські засоби, а й про активні фармацевтичні інгредієнти, допоміжні речовини, які використовуються у виробництві ліків, та супутні товари.

Іншими словами, якщо через загрозу удару компанії потрібно розосередити запас ліків між декількома майданчиками, законодавство не повинно змушувати її тримати весь товар у кількох визначених точках лише тому, що саме ці адреси внесені до реєстру.

Друга важлива зміна — можливість не тільки зберігати продукцію на таких складах, а й відвантажувати з них лікарські засоби та супутні товари. Це принципово для логістики. Склад не має перетворюватися лише на тимчасове місце, куди можна перевезти ліки, але звідки їх потім не можна оперативно направити в аптеки, лікарні чи іншим отримувачам.

Третя новела стосується використання потужностей інших ліцензіатів. Прибрано окремі регуляторні бар’єри, які в умовах війни ускладнювали оперативне використання таких складських можливостей. Передбачено, що у визначених випадках зберігання продукції, яка належить іншому ліцензіату, не вимагається окреме підтвердження відповідності ліцензіата вимогам належної практики дистрибуції, а для відповідної продукції виробників — також належної виробничої практики у випадках, передбачених новими змінами.

Спрощення не означає відмову від контролю

Водночас зміни до постанови не означають, що ліки під час війни можна буде зберігати будь-де і без належних умов.

Ключові вимоги залишаються: мають дотримуватися визначені виробником умови зберігання, а ліцензіат повинен забезпечувати якість та простежуваність продукції.

Тобто змінюються не стандарти безпеки лікарських засобів, а організаційну модель їх зберігання.

Це важливе розмежування. Мета нової постанови — не дерегуляція заради дерегуляції, а можливість швидко реагувати на воєнні ризики: перемістити запаси, розділити їх між декількома місцями, залучити резервні складські потужності та продовжити постачання навіть тоді, коли один із логістичних центрів пошкоджено або знищено.

Що це означає для пацієнта

Для пересічної людини всі ці зміни зрештою зводяться до одного — ліки повинні залишатися в аптеках незалежно від того, в який склад влучила російська ракета чи дрон.

Чим менше система залежить від одного великого складу, тим менший ризик, що знищення такого об’єкта одразу вплине на постачання препаратів у цілий регіон.

Серед очікуваних результатів є зменшення ризику дефіциту, безперебійне постачання лікарських засобів та збереження їх доступності для пацієнтів. Для бізнесу це можливість швидше перебудовувати логістику, а для держави — підвищення стійкості всієї системи забезпечення ліками в умовах війни.

Фактично йдеться про перехід від логіки «ліки мають зберігатися у визначеній точці» до логіки «ліки мають бути збережені, контрольовані та доступні пацієнту навіть у разі втрати окремої логістичної точки».

У мирний час концентрація запасів на великих спеціалізованих складах може бути економічно та логістично виправданою. Під час війни така концентрація стає додатковим ризиком. Тому можливість завчасно розосереджувати запаси — це вже не лише питання ефективності бізнесу, а один з елементів стійкості системи охорони здоров’я.