22 листопада вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років, а також жертв масових штучних голодів 1921–1922 й 1946–1947 років

У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів людей, які загинули внаслідок геноциду, вчиненого комуністичною тоталітарною системою. Традиційним символом скорботи є запалена свічка — знак єднання поколінь, спільної пам’яті та незгасного вогню, що нагадує про трагедії, які не мають повторитися.

Сьогодні, у час повномасштабної війни, цей символ набув ще глибшого змісту — став знаком пам’яті всіх полеглих українців, які віддали життя за свободу та незалежність.

Трагічні події сучасності знову підтверджують: злочини проти людяності мають бути покарані, жертви — гідно вшановані, а пам’ять про минулі трагедії повинна служити застереженням світові.

Пам’ять про Голодомори ХХ століття сьогодні об’єднує українців та міжнародну спільноту в протидії російському агресору й будь-яким проявам тоталітаризму. Вона також нагадує про необхідність не допустити штучного голоду та злочинів проти людства будь-де у світі.