Щодо обов’язкового створення безбар’єрного простору в Україні для маломобільних груп населення

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 30.11.2018 № 327 затверджено нові ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» (далі – ДБН В.2.2-40:2018).

З набуттям чинності 1 квітня 2019 року ДБН ^.2.2-40:2018 втратили чинність ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення».

ДБН В.2.2-40:2018 поширюються на проектування, будівництво нових та реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення існуючих житлових будинків та громадських будівель та споруд, а також розумне їх пристосування з урахуванням потреб маломобільних груп населення (МГН).

Аптеки та їх структурні підрозділи повинні відповідати нормам щодо обов’язкового створення безбар’єрного простору в Україні для маломобільних груп населення, а саме ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», зокрема, у частині створення необхідних умов для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень.

Також, даним ДБН визначено поняття «розумне пристосування» – це індивідуальне архітектурно-планувальне рішення, що забезпечує МГН мінімальний стандарт доступності в умовах реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення існуючих житлових будинків та громадських будівель і споруд. Розумним пристосуванням можуть бути допоміжні технічні засоби та механізми (пандуси, підйомні пристрої, механізми, переносні апарелі).

«Кнопка дзвінка виклику» співробітника суб’єкта обслуговування неможе бути елементом доступності, а також «розумним пристосуванням» його до потреб МГН.  

Відповідно до вимог пункту 165 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від ЗОЛ 1.2016 № 929, ліцензіат, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, зокрема створює необхідні умови для  доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних групнаселення лоприміщень відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів.

Статтею 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що експертиза це діяльність фахівців-експертів, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати і за дорученням замовника надають звіти щодо відповідності проектних рішень вимогам законодавства, державним нормам, стандартам, будівельним нормам і правилам та які несуть відповідальність за достовірність наданих звітів.

Діяльність з експертизи та обстеження у будівництві віднесена до Переліку видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.201 1 № 554.

Таким чином, підставою для висновку щодо наявної доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень аптечних закладів відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів, може слугувати документальне підтвердження фахівця з питань технічного обстеження будівель та споруд (експерта), який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Інформацію про експертів, включених до реєстру атестованих осіб можна отримати, зокрема на офіційному сайті Мінрегіонбуду за посиланням.

Необхідно враховувати також, що вимоги абзацу п’ятий пункту 165 Ліцензійних умов стосуються створених умов для доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення виключно до приміщень,  аптечного закладу. Тому, під час перевірки наявності матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами в аптечному пункті питання наявності умов для доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення в лікувальному закладі, у якому розташований аптечний пункт, не розглядається (якщо немає самостійного виходу на зовні).