Боротьба з антибіотикорезистентністю: роль фармацевта

Світ наближається до «постантибіотичної» ери, коли звичайні інфекції можуть знову стати смертельними через антибіотикорезистентність — появу стійких до антибіотиків штамів мікроорганізмів. Криза бактеріальної стійкості набуває загрозливого характеру, і якщо не реагувати на ситуацію, то, за прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2025 р. більша частина антибактеріальних препаратів втратить свою ефективність.

Антибіотикорезистентність: чому і що робити?

Появу резистентності до антибіотиків провокують надмірне і неправильне застосування їх в медицині та сільському господарстві, а також відсутність розробки нових антибактеріальних препаратів через зниження економічних стимулів і складні нормативні вимоги.

Всесвітня асамблея охорони здоров’я у 2015 р. прийняла Глобальний план дій по боротьбі зі стійкістю до мікробних препаратів, що передбачає прийняття на державному рівні програм з адміністрування антибіотиків; покращання практики застосування антибактеріальних препаратів; запобігання передачі інфекції шляхом дотримання санітарно-епідеміологічних норм та імунізації.

Організацією Об’єднаних Націй у 2016 р. ухвалено Політичну декларацію засідання високого рівня Генеральної асамблеї з проблем стійкості до протимікробних засобів, яку підтримали всі її учасники. Щоб врятувати людство від війни з бактеріями, необхідні надзвичайно скоординовані зусилля із впровадження нової політики, відновлення досліджень і вжиття заходів для врегулювання кризи.

Боротьба на рівні держави

Долучається до світової боротьби з антибіотикорезистентністю і наша держава. Кабінетом Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 116-р затверджено Національний план дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів.

Схвалено Стратегію забезпечення біологічної безпеки та біо­логічного захисту у рамках концепції «Єдине здоров’я», що передбачає запобігання поширенню на територію держави небезпечних інфекцій та вчасне реагування на їх спалахи, що дасть змогу до 2025 р. зменшити поширення хвороб, що потребують антибіотикотерапії. На рівні закладів охорони здоров’я Міністерство охорони здоров’я України розробило Інструкцію з впровадження адміністрування анти­мікробних препаратів в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах (наказ МОЗ України від 3 серпня 2021 р. № 1614), де наголошується, що в медичному закладі має бути сформований відділ з інфекційного контролю, в складі якого визначається посада клінічного фармацевта, відповідального за моніторинг антибіотиків на рівні закладу та консультування лікарів щодо оптимізації антибактеріальної терапії. З метою спрощення роботи запроваджена Автоматизована інформаційна система з фармаконагляду, що дає змогу відстежувати дані про обсяги застосування зареєстрованих в Украї­ні антибіотиків.

Адміністрування антибіотиків у розрізі аптечного закладу

Для аптечних закладів не розроблено спеціальних положень з менеджменту антибактеріальних засобів. Але згідно з нормами Належної аптечної практики (Good Pharmaceutical Practice, GPP) визначається роль фармацевта у розв’язанні проблем при застосуванні лікарських препаратів, зокрема сприяння оптимальному призначенню антибіотиків.

За даними МОЗ України, кожен другий пацієнт, який приймає антибіотик, не потребує такого лікування, а кожен третій застосовує їх при вірусній патології. Відповідальність лежить як на людях, які займаються самолікуванням, так і на фармацевтах, які відпускають ліки без рецепта і не інформують клієнтів про наслідки такого лікування.

Антибіотики — лікарські засоби, що мають призначатися виключно лікарем і відпускатися з аптек тільки за рецептом, що регламентується наказом МОЗ України від 19 липня 2005 р. № 360 (у редакції наказу МОЗ України від 15 березня 2023 р. № 494).

Фармацевт при відпуску антибіотика має надати максимально розгорнуте пояснення щодо препарату, поінформувати про правила прийому та можливі побічні дії. Важливо донести клієнту, чому антибіотикорезистентність така серйозна проблема, і відмітити, що антибіотико­терапія має тривати стільки, скільки призначив лікар, і не перериватися самостійно. Адже зловживання антибіотиками є наслідком низької поінформованості населення про загрозу антибіо­тикорезистентності.

Не є винятком лікарські необґрунтовані призначення антимікробних засобів, що має перевіряти фармацевт при відпуску (призначення згідно з віком, масою тіла та діагнозом), а всі невідповідності повинні вирішуватися в комунікації з лікарем. У нас, на жаль, ця важлива контрольна функція взаємодії між фармацевтом і лікарем не поширена, і ця частина роботи, безумовно, потребує більшої уваги.

Одним із раціональних рішень стало запровадження у 2017 р. програми реімбурсації «Доступні ліки» та електронного рецепта на антибіотики (наказ МОЗ від 21.07.2022 р. № 1284), що дає змогу відстежувати дані про обсяги застосування антибактеріальних засобів та протистояти розвитку антибіотикорезистентності.

В Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів (наказ МОЗ від 15.05.2006 р. № 275) викла­дено основні санітарні вимоги до аптеки. Дотримання гігієнічних норм — дезінфекція аптечних приміщень та обладнання, гігієна рук до та після будь-якої взаємодії з відвідувачем, дотримання правил респіраторної гігієни та етикету кашлю, що включає також використання масок та рукавичок, — основа профілактики передачі мультирезистентних патогенів.

Фармацевти знаходяться в зоні підвищеного ризику інфікування небезпечними хворобами, які часто потребують посиленої антибіотикотерапії. Згідно з наказом МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595 своєчасна вакцинація за Календарем профілактичних щеплень та пропагування вакцинації серед відвідувачів аптеки — безпечний спосіб профілактики хвороб, та, відповідно, уникнення застосування антибіотиків і розвитку стійкості до них.

Щоб персонал аптек мав теоретичну і практичну підготовку з питань контролю та профілактики антибіотикорезистентності, наразі проводиться багато навчально-освітніх проєктів, які в перспективі необхідно продовжувати розробляти.

Світ наближається до «постантибіотичної» ери, коли звичайні інфекції можуть знову стати смертельними через антибіотикорезистентність — появу стійких до антибіотиків штамів мікроорганізмів. Криза бактеріальної стійкості набуває загрозливого характеру, і якщо не реагувати на ситуацію, то, за прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2025 р. більша частина антибактеріальних препаратів втратить свою ефективність.

Антибіотикорезистентність: чому і що робити?

Появу резистентності до антибіотиків провокують надмірне і неправильне застосування їх в медицині та сільському господарстві, а також відсутність розробки нових антибактеріальних препаратів через зниження економічних стимулів і складні нормативні вимоги.

Всесвітня асамблея охорони здоров’я у 2015 р. прийняла Глобальний план дій по боротьбі зі стійкістю до мікробних препаратів, що передбачає прийняття на державному рівні програм з адміністрування антибіотиків; покращання практики застосування антибактеріальних препаратів; запобігання передачі інфекції шляхом дотримання санітарно-епідеміологічних норм та імунізації.

Організацією Об’єднаних Націй у 2016 р. ухвалено Політичну декларацію засідання високого рівня Генеральної асамблеї з проблем стійкості до протимікробних засобів, яку підтримали всі її учасники. Щоб врятувати людство від війни з бактеріями, необхідні надзвичайно скоординовані зусилля із впровадження нової політики, відновлення досліджень і вжиття заходів для врегулювання кризи.

Боротьба на рівні держави

Долучається до світової боротьби з антибіотикорезистентністю і наша держава. Кабінетом Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 116-р затверджено Національний план дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів.

Схвалено Стратегію забезпечення біологічної безпеки та біо­логічного захисту у рамках концепції «Єдине здоров’я», що передбачає запобігання поширенню на територію держави небезпечних інфекцій та вчасне реагування на їх спалахи, що дасть змогу до 2025 р. зменшити поширення хвороб, що потребують антибіотикотерапії. На рівні закладів охорони здоров’я Міністерство охорони здоров’я України розробило Інструкцію з впровадження адміністрування анти­мікробних препаратів в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах (наказ МОЗ України від 3 серпня 2021 р. № 1614), де наголошується, що в медичному закладі має бути сформований відділ з інфекційного контролю, в складі якого визначається посада клінічного фармацевта, відповідального за моніторинг антибіотиків на рівні закладу та консультування лікарів щодо оптимізації антибактеріальної терапії. З метою спрощення роботи запроваджена Автоматизована інформаційна система з фармаконагляду, що дає змогу відстежувати дані про обсяги застосування зареєстрованих в Украї­ні антибіотиків.

Адміністрування антибіотиків у розрізі аптечного закладу

Для аптечних закладів не розроблено спеціальних положень з менеджменту антибактеріальних засобів. Але згідно з нормами Належної аптечної практики (Good Pharmaceutical Practice, GPP) визначається роль фармацевта у розв’язанні проблем при застосуванні лікарських препаратів, зокрема сприяння оптимальному призначенню антибіотиків.

За даними МОЗ України, кожен другий пацієнт, який приймає антибіотик, не потребує такого лікування, а кожен третій застосовує їх при вірусній патології. Відповідальність лежить як на людях, які займаються самолікуванням, так і на фармацевтах, які відпускають ліки без рецепта і не інформують клієнтів про наслідки такого лікування.

Антибіотики — лікарські засоби, що мають призначатися виключно лікарем і відпускатися з аптек тільки за рецептом, що регламентується наказом МОЗ України від 19 липня 2005 р. № 360 (у редакції наказу МОЗ України від 15 березня 2023 р. № 494).

Фармацевт при відпуску антибіотика має надати максимально розгорнуте пояснення щодо препарату, поінформувати про правила прийому та можливі побічні дії. Важливо донести клієнту, чому антибіотикорезистентність така серйозна проблема, і відмітити, що антибіотико­терапія має тривати стільки, скільки призначив лікар, і не перериватися самостійно. Адже зловживання антибіотиками є наслідком низької поінформованості населення про загрозу антибіо­тикорезистентності.

Не є винятком лікарські необґрунтовані призначення антимікробних засобів, що має перевіряти фармацевт при відпуску (призначення згідно з віком, масою тіла та діагнозом), а всі невідповідності повинні вирішуватися в комунікації з лікарем. У нас, на жаль, ця важлива контрольна функція взаємодії між фармацевтом і лікарем не поширена, і ця частина роботи, безумовно, потребує більшої уваги.

Одним із раціональних рішень стало запровадження у 2017 р. програми реімбурсації «Доступні ліки» та електронного рецепта на антибіотики (наказ МОЗ від 21.07.2022 р. № 1284), що дає змогу відстежувати дані про обсяги застосування антибактеріальних засобів та протистояти розвитку антибіотикорезистентності.

В Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів (наказ МОЗ від 15.05.2006 р. № 275) викла­дено основні санітарні вимоги до аптеки. Дотримання гігієнічних норм — дезінфекція аптечних приміщень та обладнання, гігієна рук до та після будь-якої взаємодії з відвідувачем, дотримання правил респіраторної гігієни та етикету кашлю, що включає також використання масок та рукавичок, — основа профілактики передачі мультирезистентних патогенів.

Фармацевти знаходяться в зоні підвищеного ризику інфікування небезпечними хворобами, які часто потребують посиленої антибіотикотерапії. Згідно з наказом МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595 своєчасна вакцинація за Календарем профілактичних щеплень та пропагування вакцинації серед відвідувачів аптеки — безпечний спосіб профілактики хвороб, та, відповідно, уникнення застосування антибіотиків і розвитку стійкості до них.

Щоб персонал аптек мав теоретичну і практичну підготовку з питань контролю та профілактики антибіотикорезистентності, наразі проводиться багато навчально-освітніх проєктів, які в перспективі необхідно продовжувати розробляти.