“Війна зробила Україну голоснішою у світі фармбезпеки”.

Інтерв’ю з головою Держліксслужби Романом Ісаєнком

Повномасштабне вторгнення стало випробуванням для всіх секторів держави. Фармацевтична система – одна з тих, що повинна працювати безперервно, незалежно від обставин. Керівник Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Роман Ісаєнко розповідає, як команда зберегла стійкість, адаптувалася до умов війни, посилила міжнародну співпрацю та чому український регулятор сьогодні має вищий авторитет у світі, ніж будь-коли раніше.

Війна і перші кроки служби: “Ми не пропустили жодного дня роботи”

– Пане Романе, як початок повномасштабного вторгнення вплинув на роботу служби?

– Перші дні вторгнення – це хаос, евакуації, рішення, які приймаються за хвилини. Багато людей виїжджали з Києва, так само і працівники аптек, заводів, наших територіальних підрозділів по областях. Я сам у момент початку війни був у відрядженні в Туреччині й повертався до України практично “польовим” способом, з допомогою випадкових людей.

Частина співробітників виїхала на захід країни. Ми швидко розгорнули у Тернополі виїзний центральний офіс і координували роботу через електронну пошту. Інтернет був, і цього вистачило, щоб не пропустити жодного дня. Було рішення працювати сім днів на тиждень, тому всі процеси – імпорт, прийом гуманітарної допомоги, контроль ліків – не зупинились.

Західні області в перші тижні приймали великий потік гуманітарних лікарських засобів, у тому числі наркотичних лікарських засобів. Наші команди вручну відпрацьовували кожну партію, щоб не допустити небезпечних або сумнівних лікарських засобів у лікарні, і швидко формували алгоритми роботи.

Поступово люди поверталися до Києва, і вже у березні–квітні центральний апарат відновив повноцінну діяльність. Ми також налагодили оперативну комунікацію з аптеками, щоденно відстежували, які працюють, а які — ні, і доносили інформацію громадянам всіма можливими способами, зокрема – публікації на сайті Держлікслужби. Також, на вебсайті Держлікслужби створено рубрику “Господарська діяльність в умовах воєнного стану”.

– Чи був відтік кадрів і як вам вдалося втримати команду?

– На початку багато людей хотіли бути корисними, допомагати країні. Хтось працював дистанційно з-за кордону, хтось приєднався до служби вже під час війни. Так, певні звільнення були, але загалом кадрова сталість збереглася. Ми брали молодих людей і закривали позиції. Тоді питання зарплат, бронювання чи інших процедур взагалі не стояли.

Пріоритети роботи: відповідальність тільки зросла

– Як війна змінила ваші пріоритети?

– Наш головний пріоритет незмінний: якісні та безпечні лікарські засоби. Війна лише зробила роботу ще відповідальнішою і швидшою. Звернення громадян стали емоційнішими, процеси на заводах та складах вимагали максимально швидких дій, особливо коли логістика була зруйнована.

Захід країни став точкою релокацій багатьох підприємств. Наші співробітники щодня виїжджали на перевірки нових складів та аптек. Обсяг роботи зріс суттєво.

Державний нагляд залишається безперервним навіть у найскладніших умовах – наші інспектори виїздять з перевірками у прифронтові регіони.

– Ви згадували про технологічне посилення. Що змінилося у роботі лабораторії?

– Це справді унікальна історія. Під час війни у центральній лабораторії сталася пожежа. Паралельно з’ясувалося, що в президентській резиденції в Межигір’ї колись була обладнана сучасна приватна лабораторія. Після відповідних процедур усе це обладнання передали нам.

Це значно посилило наші можливості: спектр аналізів розширився, обладнання працювало навіть під час блекаутів, тому що мало окрему підведену лінію електроживлення. Команда швидко переналаштувала системи, і лабораторія не просто відновилася, а стала технологічно сильнішою, ніж до війни.

Міжнародна співпраця: Україна стала голоснішою і видимішою

– Як повномасштабна війна змінила вашу взаємодію з міжнародними партнерами?

– Дуже змінила. Раніше відповідь на електронний лист могла йти місяць. Зараз реакція практично миттєва.

Коли у перші тижні війни в Україну надійшли великі обсяги наркотичних лікарських засобів як гуманітарної допомоги, виникла проблема: без сертифікатів якості їх не можна використовувати. Ми звернулися до Міжнародної системи фармацевтичних інспекцій, де Україна є членом, і за кілька тижнів отримали сертифікати на майже весь обсяг. Інакше довелося б знищувати тонни дефіцитних лікарських засобів.

Україна стала помітною. Естонці приїжджали вивчати наш досвід стійкості, американські партнери змінювали програми конференцій, щоб дати можливість виступити українським фахівцям. Наші співробітники регулярно навчаються в ЄС, беруть участь у розробці документації, а не лише в її імплементації.

Сьогодні Україна є повноправним учасником професійних дискусій, а не стороннім спостерігачем.

Регулювання ринку, боротьба із сірим сегментом та інтернет-продажами

– Соцмережі переповнені нелегальними пропозиціями. Як ви боретесь із цим?

– Ми запровадили окреме ліцензування інтернет-аптек. Кожен офіційний сайт має посилання на наш реєстр, де можна перевірити, чи він легальний. Але є також агрегатори — вони не продають, а лише інформують, і це важливо розрізняти.

Сірий ринок – це окремий фронт. Ми відстежуємо нелегальні сайти, отримуємо скарги, самостійно моніторимо, передаємо інформацію в поліцію, СБУ, Держспецзв’язок. Сайти блокують, вони створюються знову, але кожного разу це відкидає їх назад у розвитку. Є чимало успішних кейсів блокування ресурсів, що продавали сумнівні онкопрепарати чи популярні лікарські засоби, які використовують для схуднення.

Комплектуючі для протезів: контроль, який впливає на життя

– Розкажіть про вашу участь у контролі якості комплектуючих для протезів.

– Роман Ісаєнко: Після початку масового протезування з’явилася велика кількість компаній, у тому числі не дуже добросовісних. Міністр дав доручення перевірити якість комплектуючих. Ми провели масштабну перевірку понад п’ятдесяти підприємств по всій країні. Частина компаній самостійно вийшла з реєстру, інші підтягнули систему якості.

Цей контроль допоміг знизити ризики використання неякісних складових у протезах для військових та цивільних. Це не питання, а чіткий напрям нашої роботи, який продовжується і надалі.

– Пане Романе, які кадрові виклики сьогодні стоять перед Держлікслужбою?

– Головний виклик зараз – низькі зарплати держслужбовців і сильна конкуренція з приватним сектором. Частина фахівців переходить у бізнес, тому певний відтік кадрів є. Проте ми продовжуємо підсилювати команду, залучаємо нових людей і підтримуємо тих, хто залишається.

Наша сфера дуже вузькоспеціалізована. Це не та робота, де можна швидко навчити людину без профільних знань. Підготовка кваліфікованого спеціаліста складніша, ніж у багатьох інших напрямках державної служби. Саме тому питання кадрів і фінансування залишається одним із ключових викликів для системи.

– Що вас мотивує залишатися на посаді і над чим працює служба зараз?

– Мета проста: передати кращу систему, ніж вона була до моєї роботи в Держлікслужбі. Зараз триває створення нового регуляторного органу в партнерстві з ЄС. Моє завдання – інтегрувати в нього сильні здобутки служби і забезпечити безболісний перехід.

Попри хронічне недофінансування держава має результат: якісні ліки, контроль, що не зупинявся жодного дня, й тисячі упаковок неякісних лікарських засобів, які не потрапили до пацієнтів. Це – головна мотивація.

Що важливо знати громадянам

– Держлікслужба закликає людей повідомляти про підозри щодо неякісних або фальсифікованих лікарських засобів. На сайті доступна онлайн-форма, яку можна заповнити з телефону за хвилину. Кожне таке звернення – шанс вчасно прибрати небезпечний лікарський засіб із ринку.