“Війна зробила Україну голоснішою у світі фармбезпеки”. Інтерв’ю з головою Держлікслужби Романом Ісаєнком

Війна і перші кроки служби: “Ми не пропустили жодного дня роботи”

– Пане Романе, як початок повномасштабного вторгнення вплинув на роботу служби?

– Перші дні вторгнення – це хаос, евакуації, рішення, які приймаються за хвилини. Багато людей виїжджали з Києва, так само і працівники аптек, заводів, наших територіальних підрозділів по областях. Я сам у момент початку війни був у відрядженні в Туреччині й повертався до України практично “польовим” способом, з допомогою випадкових людей.

Частина співробітників виїхала на захід країни. Ми швидко розгорнули у Тернополі виїзний центральний офіс і координували роботу через електронну пошту. Інтернет був, і цього вистачило, щоб не пропустити жодного дня. Було рішення працювати сім днів на тиждень, тому всі процеси – імпорт, прийом гуманітарної допомоги, контроль ліків – не зупинились.

Поступово люди поверталися до Києва, і вже у березні–квітні центральний апарат відновив повноцінну діяльність. Ми також налагодили оперативну комунікацію з аптеками, щоденно відстежували, які працюють, а які — ні, і доносили інформацію громадянам всіма можливими способами, зокрема – публікації на сайті Держлікслужби. Також, на вебсайті Держлікслужби створено рубрику “Господарська діяльність в умовах воєнного стану”.

– На початку багато людей хотіли бути корисними, допомагати країні. Хтось працював дистанційно з-за кордону, хтось приєднався до служби вже під час війни. Так, певні звільнення були, але  загалом кадрова сталість збереглася. Ми брали молодих людей і закривали позиції. Тоді питання зарплат, бронювання чи інших процедур взагалі не стояли.

Пріоритети роботи: відповідальність тільки зросла

– Як війна змінила ваші пріоритети?

– Наш головний пріоритет незмінний: якісні та безпечні лікарські засоби. Війна лише зробила роботу ще відповідальнішою і швидшою. Звернення громадян стали емоційнішими, процеси на заводах та складах вимагали максимально швидких дій, особливо коли логістика була зруйнована.

Державний нагляд залишається безперервним навіть у найскладніших умовах – наші інспектори виїздять з перевірками у прифронтові регіони.

– Ви згадували про технологічне посилення. Що змінилося у роботі лабораторії?

– Це справді унікальна історія. Під час війни у центральній лабораторії сталася пожежа. Паралельно з’ясувалося, що в президентській резиденції в Межигір’ї колись була обладнана сучасна приватна лабораторія. Після відповідних процедур усе це обладнання передали нам.

Це значно посилило наші можливості: спектр аналізів розширився, обладнання працювало навіть під час блекаутів, тому що мало окрему підведену лінію електроживлення. Команда швидко переналаштувала системи, і лабораторія не просто відновилася, а стала технологічно сильнішою, ніж до війни.

– Як повномасштабна війна змінила вашу взаємодію з міжнародними партнерами?

– Дуже змінила. Раніше відповідь на електронний лист могла йти місяць. Зараз реакція практично миттєва.

Коли у перші тижні війни в Україну надійшли великі обсяги наркотичних лікарських засобів як гуманітарної допомоги, виникла проблема: без сертифікатів якості їх не можна використовувати. Ми звернулися до Міжнародної системи фармацевтичних інспекцій, де Україна є членом, і за кілька тижнів отримали сертифікати на майже весь обсяг. Інакше довелося б знищувати тонни дефіцитних лікарських засобів.

Україна стала помітною. Естонці приїжджали вивчати наш досвід стійкості, американські партнери змінювали програми конференцій, щоб дати можливість виступити українським фахівцям. Наші співробітники регулярно навчаються в ЄС, беруть участь у розробці документації, а не лише в її імплементації.

Регулювання ринку, боротьба із сірим сегментом та інтернет-продажами

– Соцмережі переповнені нелегальними пропозиціями. Як ви боретесь із цим?

– Ми запровадили окреме ліцензування інтернет-аптек. Кожен офіційний сайт має посилання на наш реєстр, де можна перевірити, чи він легальний. Але є також агрегатори — вони не продають, а лише інформують, і це важливо розрізняти.

Сірий ринок – це окремий фронт. Ми відстежуємо нелегальні сайти, отримуємо скарги, самостійно моніторимо, передаємо інформацію в поліцію, СБУ, Держспецзв’язок. Сайти блокують, вони створюються знову, але кожного разу це відкидає їх назад у розвитку. Є чимало успішних кейсів блокування ресурсів, що продавали сумнівні онкопрепарати чи популярні лікарські засоби, які використовують для схуднення.

– Розкажіть про вашу участь у контролі якості комплектуючих для протезів.

– Роман Ісаєнко: Після початку масового протезування з’явилася велика кількість компаній, у тому числі не дуже добросовісних. Міністр дав доручення перевірити якість комплектуючих. Ми провели масштабну перевірку понад п’ятдесяти підприємств по всій країні. Частина компаній самостійно вийшла з реєстру, інші підтягнули систему якості.

Цей контроль допоміг знизити ризики використання неякісних складових у протезах для військових та цивільних. Це не питання, а чіткий напрям нашої роботи, який продовжується і надалі.

– Пане Романе, які кадрові виклики сьогодні стоять перед Держлікслужбою?

– Головний виклик зараз – низькі зарплати держслужбовців і сильна конкуренція з приватним сектором. Частина фахівців переходить у бізнес, тому певний відтік кадрів є. Проте ми продовжуємо підсилювати команду, залучаємо нових людей і підтримуємо тих, хто залишається.

– Що вас мотивує залишатися на посаді і над чим працює служба зараз?

– Мета проста: передати кращу систему, ніж вона була до моєї роботи в Держлікслужбі. Зараз триває створення нового регуляторного органу в партнерстві з ЄС. Моє завдання – інтегрувати в нього сильні здобутки служби і забезпечити безболісний перехід.

Попри хронічне недофінансування держава має результат: якісні ліки, контроль, що не зупинявся жодного дня, й тисячі упаковок неякісних лікарських засобів, які не потрапили до пацієнтів. Це – головна мотивація.

Що важливо знати громадянам

– Держлікслужба закликає людей повідомляти про підозри щодо неякісних або фальсифікованих лікарських засобів. На сайті доступна онлайн-форма, яку можна заповнити з телефону за хвилину. Кожне таке звернення – шанс вчасно прибрати небезпечний лікарський засіб із ринку.