Особливості представництва за довіреністю

Закінчується 2020 рік, Держлікслужба нагадує суб’єктам господарювання щодо необхідності дотримуватися в повній мірі вимог встановлених чинним законодавством, зокрема, в частині представництва за дорученням під час подачі документів в Новому 2021 році.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.

Стаття 244 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), визначає, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреність – це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню (частина 1, 2 статті 245 ЦКУ).

У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження – для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. Обмеження повноважень представника щодо вчинення конкретних процесуальних дій мають бути обумовлені в довіреності.

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (стаття 238 ЦКУ).

Відповідно до статті 247 ЦКУ строк довіреності встановлюється у довіреності. Строк дії довіреності зазначається словами та визначається роками, місяцями, тижнями, днями і не може бути визначений настанням будь-якої події. Довіреність, у якій не зазначена дата її посвідчення, є нікчемною.

Якщо строк довіреності не встановлено, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Відповідно до статті 240 ЦКУ представник зобов’язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто.

Частиною другою статті 245 ЦКУ встановлено, що довіреність, яка видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, і у якій є застережене право на передоручення.

Посвідчення довіреності в порядку передоручення має деякі особливості. Так, у довіреності, виданій в порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення. Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більше прав, ніж їх передано за основною довіреністю. Строк дії такої довіреності не може перевищувати строк дії основної довіреності, на підставі якої вона видана. Крім цього у довіреності в порядку передоручення, обов’язково має бути посилання на основну довіреність.

Отже, при подачі документів до Держлікслужби, просимо дотримуватися законодавчо встановлених вимог: форма довіреності та її строк, юридичні дії, які належить вчинити повіреному, право передоручення, тощо.