Валерій Гудзенко: впровадження вимог Належної аптечної практики в Україні – необхідність, яка виправдає затрачені зусилля

Про особливості і труднощі аптечного бізнесу в сучасних українських реаліях журнал «Фармацевтичний Кур‘єр» розмовляв із генеральним директором компанії «Аптеки TAS» Валерієм Гудзенком.

Ф.К.: Зараз в Україні планується впровадження норм GPP. Ваші очікування від цього процесу?

В.Г.: Єдині стандарти для аптечних установ існують у всьому світі. Повинні вони бути і в нас. Зараз важко сказати, наскільки це буде складно організаційно та витратно для аптечного бізнесу, але це, однозначно, необхідний крок, який виправдає витрачені на нього зусилля.

 Це певний підхід до якості продукції, до санітарних норм в аптечному закладі, кваліфікації персоналу, підтвердженої незалежним тестуванням, тощо.

 Ми вже запропонували регуляторним органам включити нашу мережу до пілотного проекту з імплементації вимог GPP в Україні. Ми розуміємо необхідність введення даних стандартів і готові стати першопрохідцями.

Ф.К.: У наших реаліях аптечні заклади намагаються конкурувати один з одним в основному за допомогою цін. У той же час в країнах Європи головною перевагою є якість обслуговування і комфорт. Як ви знаходите компроміс між цими двома критеріями? Ваш «рецепт» залучення постійних клієнтів?

В.Г.: В наші дні ринок уже не надто чутливий до цін. Ми позиціонуємо себе в середньому сегменті і приділяємо менше уваги ціновій політиці, ніж якості товарів та рівню обслуговування. Хоча для препаратів першої необхідності, якими користуються малозабезпечені категорії населення, ми намагаємося встановлювати конкурентні ціни.

 Я вважаю, що зараз узагалі для аптечних закладів будь?якого рівня найважливішими чинниками є саме якість продукції та кваліфікований і чуйний персонал.

Ф.К.: Які перспективи розвитку аптечного бізнесу у великих містах Ви бачите? Що є більш затребуваним на ринку – великі аптечні супермаркети чи невеликі заклади в пішій доступності?

В.Г.: Час великих аптечних супермаркетів минув. Зараз, на мій погляд, оптимальним для аптечного закладу є формат міні-фармамаркету площею 70–80 м кв. Нині аптечний бізнес став набагато складнішим, ніж ще кілька років тому. Щоб залишитися «на плаву», потрібно дуже ретельно вибирати розташування торгової точки, яке забезпечить максимальну відвідуваність аптечного закладу. В основному це точки поруч зі станціями метро, що розташовані біля торгових супермаркетів, транспортних розв’язок і т.д.

 Це пов‘язано з тим, що стосовно дуже багатьох препаратів ринок жорстко регулюється. Маржа аптек в останні роки істотно знизилася, і щоб якимось чином утримати прибутковість бізнесу, на мою думку, найбільш доцільно розвивати міні-фармамаркети, в яких буде широко представлена парафармацевтична продукція.

 Саме цю стратегію ми обрали з самого початку створення мережі «Аптеки TAS». Ми вивчили досвід європейських країн та Росії й вирішили зосередитися саме на цьому форматі. Зараз я можу з упевненістю стверджувати, що наш вибір виявився правильним.

Ф.К.: Наприкінці минулого року закінчилася перша фаза пілотного проекту з часткової компенсації вартості препаратів для лікування гіпертонічної хвороби. Ви підраховували, скільки препаратів було відпущено за рецептами з частковою реімбурсацією, наскільки взагалі ініціатива МОЗ України набула популярності у пацієнтів?

 В.Г.: Як лікар, я повністю підтримую введення часткового відшкодування вартості на препарати для лікування артеріальної гіпертензії. Це перший крок на шляху побудови цивілізованих відносин між державою і населенням країни у сфері охорони здоров’я. Ми всі розуміємо, що таке гіпертонічна хвороба і чим вона загрожує. Це такі ускладнення, як інфаркти та інсульти, які сьогодні значно помолодшали. Наразі гіпертонія – це епідемія, і з нею потрібно боротися.

 Тому ми включилися в роботу над пілотним проектом із першого дня його запровадження. Даним проектом у нашій мережі були охоплені Київ, Київська та Донецька області. За 9 місяців поточного року ми відпустили близько 18 тис. упаковок препаратів, що застосовуються для лікування гіпертонічної хвороби, і нам відшкодовано близько 250 тис. грн державою.

 На жаль, наскільки мені відомо, кошти, виділені на реалізацію пілотного проекту, не були до кінця використані, і зараз Держлікслужба України зайняла з цього питання правильну позицію, вимагаючи від аптечних мереж підключатися до проекту. Так що, сподіваюся, кількість реімбурсованих препаратів незабаром зросте.

Ф.К.: Наскільки складно було впровадити реімбурсацію в рамках пілотного проекту в бізнес-процеси вашої мережі? Чи довелося, наприклад, наймати нових співробітників спеціально для впровадження проекту в аптечній мережі?

 В.Г.: Насправді жодних складнощів зі введенням часткового відшкодування вартості лікарських засобів у рамках цього проекту в нас не виникло. З точки зору бізнес?процесів, пілотний проект – це просто ще один програмний продукт. Тому співробітники мережі, які займалися корпоративними продажами, просто підключилися до даного напрямку роботи. Вони опрацювали всі договірні позиції й підготували відповідні договори з міськими та обласними відділами охорони здоров‘я. І сьогодні ми прекрасно працюємо в цьому напрямі. Стосовно фінансування теж проблем не виникає. Вартість засобів, які підлягають реімбурсації, відшкодовується вчасно.

 Нижча за очікувану ефективність даного проекту – це проблема не аптечного бізнесу, а системи охорони здоров‘я в цілому. Це переважно проблема недовіри пацієнтів до лікаря та гострої нестачі лікарів?терапевтів, що призводить до необхідності вистоювати багатогодинні черги, аби отримати рецепт на реімбурсований препарат. Такі моменти, звичайно, потребують невідкладних і дуже глибоких реформ.

Про те, з чого починається впровадження стандартів GРP, розвиток екстемпорального виготовлення лікарських засобів, питання промоції в аптечних закладах – детальніше можна ознайомитися в інтерв’ю  В.Гудзенка, опублікованого в № 1 від 2014 р. журналу «Фармацевтичний кур’єр».