Порядок організації в Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Луганській області роботи з повідомленнями про корупцію

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Наказ Державної служби з лікарських засобів

та контролю за наркотиками у Луганській області

                                                                                 «11» травня 2021 року № 102

 

 

 

ПОРЯДОК

організації в Державній службі з лікарських засобів

та контролю за наркотиками у Луганській області

роботи з повідомленнями про корупцію

 

1. Загальні положення

 

• Цей Порядок визначає послідовність дій посадових осіб Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Луганській області (далі – Служби) при отриманні, реєстрації, розгляді повідомлень про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закону), антикорупційної програми Держлікслужби, вчинення корупційних або пов’язаних із корупцією діянь, а також про факти підбурення до вчинення корупційних правопорушень, які стосуються діяльності Служби, її працівників (далі – повідомлення про корупцію), що надходять через внутрішні канали (спеціальну телефонну лінію, офіційний веб-сайт Служби, засобами поштового зв’язку, спеціальну скриньку та на електронну пошту Служби, під час здійснення особистого прийому громадян керівництвом Служби та уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції (далі – уповноважена особа) від працівників Служби та інших юридичних та фізичних осіб.
• Цей порядок розроблено з урахуванням вимог:

• Закону України «Про запобігання корупції»;
• Закону України «Про державну службу»;
• Закону України «Про інформацію»;
• Закону України «Про захист персональних даних»;
• Типового положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 17.03.2020 № 102/20.
  • Терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у законах України «Про запобігання корупції», «Про інформацію», «Про державну службу».
  • Інформація, наведена у повідомленні про корупцію, має містити один або декілька фактів про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» особами, визначеними у цьому ж Законі, зокрема:
• вимоги щодо прийняття антикорупційної програми та її погодження (стаття 19);
• обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (стаття 22);
• обмеження щодо одержання подарунків (статті 23, 24);
• обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 25);
• обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування (стаття 26);
• обмеження спільної роботи близьких осіб (стаття 27);
• вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (статті 28-36);
• вимоги до поведінки осіб, додержання вимог закону та етичних норм поведінки (статті 37, 38);
• вимоги щодо пріоритету інтересів (стаття 39);
• вимоги щодо політичної нейтральності (стаття 40);
• вимоги щодо неупередженості (стаття 41);
• вимоги щодо компетентності і ефективності (стаття 42);
• вимоги щодо нерозголошення інформації (стаття 43);
• вимоги щодо утримання від виконання незаконних рішень чи доручень (стаття 44);
• вимоги щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (стаття 45);
• вимоги щодо своєчасності подання декларацій (стаття 49).
• порушення вимог фінансового контролю, передбаченого статтями 45-46, 48-52 Закону України «Про запобігання корупції»;
• вимоги щодо (статті 53-53⁸) нерозголошення інформації про викривача;
• забезпечення умов для повідомлень про порушення вимог Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку;
• розгляду анонімного повідомлення;
• вжиття заходів щодо припинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
• порушення прав та гарантії захисту викривача;
• захисту трудових прав викривача;
• правовикривачанаконфіденційністьтаанонімність;
• право викривача на отримання інформації;
• негайного письмового повідомлення про вчинення корупційного правопорушення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції;
• забезпечення умов для повідомлень про порушення вимог Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку;
• вжиття заходів щодо припинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
• порушення прав та гарантії захисту викривача;
• захисту трудових прав викривача;
• право викривача на конфіденційність та анонімність;
• право заборони на одержання пільг, послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування (стаття 54);
• вимоги щодо проведення спеціальної перевірки (стаття 56);
• вимоги щодо прозорості та доступу до інформації (стаття 60);
• вимоги щодо запобігання корупції в діяльності юридичної особи (стаття 61);
• вимоги щодо обов’язкового затвердження антикорупційної програми юридичної особи (стаття 62).
  • Всі інші звернення та повідомлення громадян, що надходять до Служби, розглядаються відповідно Закону України «Про звернення громадян».

2. Засади та принципи організації роботи в Службі

з повідомленнями про корупцію

 

• Організація роботи в Службі з повідомленнями про корупцію засновується на таких засадах:

• знання та обізнаність: інформування про можливість подати повідомлення та повноваження органу щодо його розгляду.
• доступність: забезпечення безперешкодного доступу для подання повідомлення, процес подання таких повідомлень має бути зручним.
• довіра: інформування про виконання державних гарантій захисту осіб, які повідомляють про корупцію, зокрема викривачів.
• відповідальність: забезпечення належної роботи з розгляду повідомлень про корупцію керівництвом Служби.
• ефективність: реагування на випадки порушення вимог Закону.
• прозорість: інформування викривачів про те, як розглядаються їхні повідомлення.
• аналіз та вивчення: систематичний перегляд і коригування організації роботи з повідомленнями.
  • Принципи організації роботи з повідомленнями про корупцію:
• доброчесність: поведінка посадової особи органу має відповідати вимогам Закону та загальновизнаним етичним нормам.
• захист прав викривачів: посадові особи Служби, які мають доступ до відповідних повідомлень, повинні розуміти ризики осіб, які повідомляють про корупцію.
• конфіденційність: посадовим особам, залученим до процесу роботи з повідомленнями, забороняється розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, що міститься у повідомленні, а також будь-яку іншу інформацію, пов’язану з прийняттям та розглядом повідомлення, крім випадків, встановлених Законом.
• зворотній зв’язок: рекомендується підтримувати зв’язок з викривачем, навіть якщо повідомлення надане анонімно.
• неупередженість: повідомлення слід розглядати по суті та без жодних упереджень, які можуть виникати в результаті попередніх контактів викривача з керівництвом Служби.
• об’єктивність: одержаній при розгляді повідомлення інформації має бути дана повна та об’єктивна оцінка.
• рівність: слід забезпечити однакове ставлення до всіх осіб, які повідомляють про корупції, зокрема викривачів, незалежно від віку, статі, національності, віросповідання тощо.
  • Для посадових осіб Служби на всіх етапах роботи з повідомленням від його отримання до прийняття рішення за результатами його перевірки є обов’язковими такі засади добросовісної поведінки: пріоритет державних інтересів, політична нейтральність, неупередженість, компетентність і ефективність, нерозголошення інформації, утримання від виконання незаконних рішень чи доручень та інше.

3. Канали для надання повідомлень

 

• Повідомлення про порушення вимог Закону може бути як письмовим, так і усним. В Службі створюються та забезпечуються існування таких внутрішніх каналів для отримання повідомлень про корупцію:

• поштою (письмове повідомлення);
• від викривача особисто на особистому прийомі (усне або письмове повідомлення);
• через веб-сайт Служби (письмове повідомлення);
• засобами електронного зв’язку на спеціалізовану електронну адресу уповноваженого – Martovytska_MI@dls.gov.ua (письмове повідомлення);
• через спеціальну телефонну лінію (усне повідомлення);
• через спеціальну поштову скриньку, яка розміщена на видному місці при вході до Служби (письмове повідомлення).
  • Служба забезпечує захищеність вказаних вище каналів зв’язку відповідно до вимог, які визначені Національним агентством.

4. Порядок отримання письмових повідомлень, які надходять через офіційний веб-портал Служби  та електронними засобами зв’язку

 

• Для отримання повідомлень через веб-сайт Служби на її головній сторінці у розділі «Антикорупційне звернення», доступ до зазначеної у ньому інформації має лише уповноважена особа.
• Спілкування з особами, які повідомляють про корупцію, уповноважена особа здійснює засобами електронного зв’язку із спеціалізованої електронної адреси Martovytska_MI@dls.gov.ua, доступ до якої має лише уповноважена особа.
• Уповноважена особа веде облік повідомлень про корупцію, які надходять через веб-сайт Служби та на його електронну пошту за формами, визначеними у додатку 1.

 

5. Порядок отримання повідомлень, які

надходять  через спеціальну телефонну лінію

 

• З метою прийому телефонних дзвінків від осіб, які бажають повідомити про корупцію, в Службі створюється окрема спеціальна телефонна лінія, доступ до якої має лише уповноважена особа.
• Номер телефону, за яким працює спеціальна телефонна лінія, підлягає опублікуванню на офіційному веб-сайті Служби.
• Спеціальна телефонна лінія працює в робочі дні з понеділка по четвер з 08:00 години до 17:00 години; в п’ятницю з 08:00 години до 16:45 години (з перервою з 12:00 год. до 12:45 год.).
• Номери мобільних телефонів уповноваженої особи підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Служби та використовуються цілодобово для екстрених повідомлень.
• Для ефективного прийому повідомлень складається опитувальний лист (додаток 2).
• Результати повідомлення про корупцію, що надійшли на спеціальну телефонну лінію, оформляються за відповідною формою (додаток 3).
• Подальший облік повідомлень, що надійшли на спеціальну телефонну лінію здійснює уповноважена особа відповідно до додатку 1.
• Якщо під час телефонної розмови неможливо встановити суть можливого правопорушення, уповноважена особа пропонує викривачу звернутися до Служби письмово або направити повідомлення через офіційний веб-сайт Служби або на електронну пошту уповноваженої особи. Небажання викривача надати інформацію про себе не є підставою для відмови у прийнятті його повідомлення.

 

6. Реєстрація повідомлень про корупцію

 

• Інформація, яка міститься у повідомленнях, що надходять через спеціальну телефонну лінію, веб-сайті Служби, спеціальну скриньку, на електронну пошту уповноваженої особи, під час особистого прийому, після їх реєстрації в системі документального електронного обліку «Мегаполіс» уповноваженою особою надається на ознайомлення начальнику Служби     у день їх надходження або на наступний робочий день, якщо таке повідомлення надійшло у вихідні, святкові та неробочі дні.
• Повідомлення про корупцію, які надійшли поштою, підлягають обов’язковому прийняттю, реєстрації та первинному розгляду Відділом загально-адміністративної роботи у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо повідомлення надійшло у вихідні, святкові та неробочі дні (поза робочим часом). У подальшому такі повідомлення подаються начальнику на розгляд та додатково обліковуються уповноваженою особою, крім випадків, якщо його зміст стосується його протиправної діяльності. Посадові особи Служби, відповідальні за прийняття та реєстрацію повідомлення про корупцію, повинні бути попереджені про відповідальність за розголошення інформації, що міститься у повідомленні.
• Обробка персональних даних заявників здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».
• Викривачам гарантується конфіденційність їх повідомлень та надання інших гарантій, передбачених чинними нормативно-правовими актами, антикорупційною програмою Служби.

7. Порядок здійснення перевірки за повідомленнями про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень

 

• За повідомленнями про корупцію, що надійшли до Служби, проводиться попередня перевірка інформації, яку, як правило, здійснює уповноважена особа.
• Начальник Служби ухвалює рішення щодо особи (підрозділу), яка буде проводити попередню перевірку інформації, зазначеної у повідомленні, та терміни її проведення шляхом накладення відповідної резолюції.
• До розгляду повідомлення можуть залучатися працівники, до компетенції яких належить питання, порушене в повідомленні.
• Посадовій (посадовим) особі (особам), якій (яким) доручено проведення перевірки інформації, надається право:

• отримувати від структурних підрозділів Служби, інформацію і матеріали, необхідні для проведення попередньої перевірки, у тому числі з обмеженим доступом;
• отримувати від працівників усні та письмові пояснення з питань, які виникають під час проведення попередньої перевірки;
• запрошувати викривача та інших осіб (за згодою), які причетні до фактів, що стали причиною звернення до Служби, й одержувати від них (за згодою) усні та письмові пояснення, інші документальні матеріали (їх копії), що стосуються перевірки інформації зазначеної в повідомленні;
• зв’язуватися з викривачем у разі потреби для уточнення інформації, одержувати від нього за його згодою усні або письмові пояснення, інші документальні матеріали (їх копії) стосовно змісту повідомлення;
• ініціювати перед начальником Служби питання щодо надсилання запитів до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності з метою отримання від них відповідної інформації та матеріалів, необхідних для проведення попередньої перевірки.
  • Попередній розгляд повідомлень про корупцію здійснюється в день отримання або не пізніше наступного робочого дня за днем отримання. Попередній розгляд передбачає:
• з’ясування, чи стосуються наведені у повідомленні про корупцію інформація та факти про порушення встановлених Законом вимог, заборон та обмежень, наведених у пункті 1.4 цього Порядку;
• встановлення суб’єкта ймовірного вчинення порушення вимог Закону та належності отриманого повідомлення до компетенції Служби. Повідомлення про корупцію повинні стосуватися діяльності Служби та її працівників;
• встановлення анонімне чи неанонімне повідомлення. У неанонімному повідомленні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну чи поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або інші відомості про інші засоби зв’язку з ним. Повідомлення про корупцію без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним. Анонімне повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені;
• встановлення наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривача або його близьких осіб, а також інформації про звільнення чи примушення до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи застосування з боку посадових осіб Служби щодо викривача інших негативних заходів впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати, тощо) або загрозу таких заходів впливу щодо викривача або членів його сім’ї.
  • Повідомлення про вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону через регулярні або внутрішні канали повідомлення такої інформації підлягає попередній перевірці у строк не більше десяти робочих днів.
  • Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону підлягає перевірці у строк не більше 15 днів від дня його отримання. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, начальник Служби продовжує термін розгляду повідомлення до 30 днів від дня його отримання.
  • За результатами попередньої перевірки керівник підрозділу (особа), на якого було покладено завдання її провести, ознайомлює з її змістом та усіма матеріалами уповноважену особу, якщо вона не брала участі у попередній перевірці, та доповідає про її результати доповідною запискою на ім’я начальника Служби з відповідними пропозиціями щодо подальшого вирішення вказаного питання.
  • За результатами попередньої перевірки начальник Служби, приймає одне з таких рішень:
• призначити проведення внутрішньої (службової) перевірки або розслідування інформації у разі підтвердження фактів, викладених у повідомленні, або необхідності подальшого з’ясування їх достовірності.
• передати матеріали до органу досудового розслідування у разі встановлення ознак кримінального правопорушення або до інших органів, уповноважених реагувати на виявлені правопорушення в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
• закрити провадження у разі не підтвердження фактів, викладених у повідомленні.
  • У разі якщо отримана інформація про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону не належить до компетенції Служби, викривач повідомляється про це у триденний строк без проведення попередньої перевірки із роз’ясненням щодо компетенції органів або юридичних осіб, уповноважених на проведення перевірки або розслідування відповідної інформації (додаток 4).
  • У разі якщо отримана інформація стосується дій або бездіяльності Начальника Служби, така інформація без проведення попередньої перевірки у триденний строк надсилається до Держлікслужби, а також повідомляється викривач.
  • Викривачу надається детальна письмова інформація про результати попередньої перевірки за його повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону у триденний строк з дня завершення відповідної перевірки. Повідомлення здійснюється тим самим каналом зв’язку, яким надійшло повідомлення або іншим способом, визначеним особою.
  • У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, начальник Служби вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.
  • Посадові і службові особи Служби, її структурні підрозділи, у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками Служби зобов’язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно, протягом 24 годин, письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.
  • У разі надходження повідомлення про корупційні дії уповноваженої особи, він не допускається до проведення попередньої перевірки.

 

8. Зберігання та доступ до повідомлення

 

• Повідомлення, отримані через спеціальну телефонну лінію, електронну пошту та офіційний веб-сайт Служби, спеціальну поштову скриньку, матеріали попередньої та внутрішньої (службової) перевірок або розслідувань повідомленої інформації про вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону, зберігаються протягом трьох років з дня отримання такої інформації в уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції.
• Доступ до зареєстрованих повідомлень про корупцію мають:

• Начальник Служби.
• Уповноважена особа.
• Інші особи, визначені законодавством.

9. Контроль за дотриманням порядку перевірки повідомлень про корупцію

 

• Контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснюється уповноваженою особою та начальником Служби.
• Уповноважена особа щомісячно проводить моніторинг виконання в Службі вимог щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію. Періодично розміщує на веб-сайті Служби інформацію про результати розгляду таких повідомлень.

 

10. Оскарження рішень, ухвалених за результатами розгляду повідомлень

 

• Оскарження рішень, ухвалених за результатами розгляду повідомлень, здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.

 

11. Відповідальність

 

• За порушення цього Порядку, невиконання під час отримання, обробки та ухвалення рішень за повідомленнями про корупцію вимог Закону, інших нормативно-правових актів винні особи притягаються до передбаченої чинним законодавством відповідальності.

12. Захист викривачів та їх заохочення

 

• Права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.
• Викривач має право:

• бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені цим Законом;
• подавати докази на підтвердження своєї заяви;
• отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав повідомлення, підтвердження його прийняття і реєстрації;
• давати пояснення, свідчення або відмовитися їх давати;
• на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача;
• на конфіденційність;
• повідомляти про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону без зазначення відомостей про себе (анонімно);
• у разі загрози життю і здоров’ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів;
• поновлення на попередній роботі (посаді), а також виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення викривача, його близької особи на роботі (посаді) розглядається більше одного року не з їхньої вини, їм виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. На відшкодування витрат у зв’язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв’язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір;
• на винагороду у визначених законом випадках – надання грошової премії; підвищення заробітної плати (грошового забезпечення); надання позачергової відпустки; цінний подарунок; інші заохочувальні заходи матеріального або нематеріального характеру;
• на отримання психологічної допомоги;
• на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках;
• отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.
  • Права та гарантії захисту викривачів поширюються на близьких осіб викривача.
  • Викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.
  • До негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця, які носять вибірковий характер, зокрема, не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше.
  • У разі відсторонення працівника, який є викривачем, від виконання трудових обов’язків не з його вини оплата праці на період відсторонення здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік.
  • Викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено в укладенні чи продовженні договору, трудового договору (контракту), наданні адміністративних та інших послуг у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. Забороняється створювати перешкоди викривачу, його близьким особам у подальшому здійсненні ними їх трудової, професійної, господарської, громадської, наукової або іншої діяльності, проходженні ними служби чи навчання, а також вживати будь-яких дискримінаційних заходів у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
  • Викривачу, його близьким особам, права яких порушені всупереч положенням частин першої – третьої статті 53⁴ Закону, гарантується поновлення їх порушених прав.
  • Викривач, його близькі особи, звільнені з роботи у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, підлягають негайному поновленню на посаді.
  • Викривач, його близькі особи, переведені на іншу постійну нижче оплачувану роботу (посаду) у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, підлягають негайному поновленню на попередній роботі (посаді), а також їм виплачується різниця в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення викривача, його близької особи на роботі розглядається більше одного року не з їхньої вини, їм виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
  • У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, звільненого у зв’язку із здійсненим ним, його близькою особою повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, та за його відмови від такого поновлення йому виплачується грошова компенсація у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а в разі неможливості поновлення – у розмірі дворічного середнього заробітку.
  • Заборонено розкривати інформацію про особу викривача, його близьких осіб або інші дані, які можуть ідентифікувати особу викривача, його близьких осіб, третім особам, які не залучаються до розгляду, перевірки та/або розслідування повідомлених ним фактів, а також особам, дій або бездіяльності яких стосуються повідомлені ним факти, крім випадків, установлених законом.
  • У разі якщо Законом дозволяється без згоди викривача ухвалення обґрунтованого рішення про розголошення інформації про викривача або інформації, яка може ідентифікувати особу викривача, викривач повинен бути повідомлений про це не пізніше ніж за 18 робочих днів до дня розкриття відповідної інформації шляхом вручення йому повідомлення про ухвалення відповідного рішення під розписку. У повідомленні про розкриття інформації про особу викривача має бути вказано коло осіб, яким буде розголошена інформація, а також підстави такого розголошення.
  • За незаконне розкриття відомостей про викривача настає відповідальність, передбачена законом.
  • Викривач має право отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування у зв’язку із здійсненим ним повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
  • Інформація, передбачена у пункті 12.15 цього Порядку, надається викривачу за його заявою начальником Служби, не пізніше п’яти днів після отримання заяви, а також за кінцевими результатами розгляду, перевірки та/або розслідування.
  • Викривач не несе юридичної відповідальності за повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, поширення зазначеної у повідомленні інформації, незважаючи на можливе порушення таким повідомленням своїх службових, цивільних, трудових чи інших обов’язків або зобов’язань.

12.18. Повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону не може розглядатися як порушення умов конфіденційності, передбачених цивільним, трудовим або іншим договором (контрактом).

12.19. Викривач звільняється від цивільно-правової відповідальності за майнову та/або моральну шкоду, завдану внаслідок здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, крім випадку здійснення завідомо неправдивого повідомлення. У разі неумисного повідомлення викривачем недостовірної інформації вона підлягає спростуванню у порядку, визначеному Цивільним кодексом України.

13. Повноваження уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції у сфері захисту викривачів

 

• Уповноважена особа відповідальна за реалізацію повноважень із захисту викривачів.
• До повноважень уповноваженої особи у сфері захисту викривачів належать:

• організація роботи внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, отримання та організація розгляду повідомленої через такі канали інформації;
• співпраця з викривачами, забезпечення дотримання їхніх прав та гарантій захисту, передбачених законом;
• надання працівникам Служби, особам, які виконують певну роботу, методичної допомоги та консультацій щодо повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону та захисту викривачів, проведення внутрішніх навчань з цих питань.
  • На виконання повноважень у сфері захисту викривачів уповноважена особа має право:
• витребувати від інших структурних підрозділів Служби, у тому числі ті, що містять інформацію з обмеженим доступом (крім державної таємниці), та робити чи отримувати їх копії;
• викликати та опитувати осіб, дій або бездіяльності яких стосуються повідомлені викривачем факти, у тому числі керівництво Служби;
• звертатися до  Національного агентства  щодо  порушених  прав  викривача, його близьких осіб;
• вносити подання начальнику Служби про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності за порушення Закону;
• виконувати інші визначені законом повноваження, спрямовані на всебічний розгляд повідомлень викривачів та захист їхніх прав та свобод.
  • Уповноважена особа та посадові особи, до повноважень яких належить організація роботи внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, отримання та організація розгляду повідомленої через них інформації, співпраця з викривачами, підзвітні і відповідальні у своїй діяльності лише перед начальником Служби.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

до Порядку організації в Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Луганській області роботи з повідомленнями про корупцію

 

ФОРМА

обліку повідомлень про корупцію, що надійшли до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Луганській області

 

• Інформація про порушення Закону України «Про запобігання корупції» ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
• _____________

            Прізвище, ім’я,  по батькові (особа, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення (група осіб))

 

• Місце роботи, посада _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
• Обставини вчинення правопорушення _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

(зазначається інформація щодо фактів вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції» за наявності обґрунтованого переконання заявника)

 

• Із яких джерел надійшла інформація ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

(зазначаються відомості щодо джерел одержання інформації заявником (наприклад, заявник є однією зі сторін відповідного правопорушення, є свідком правопорушення або дізнався від третіх осіб тощо)

• Хто ще може знати про факт вчинення правопорушення __________________  ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

                                                   (Прізвище, ім’я, по батькові )

•  

 

 

•  

Адреса  та контактний номер телефону______________________________________________________________________________________________________________________________

 

•          (Яким чином інформація може бути підтверджена  Можливість надати докази/документи)  
• _______________________________________________________________________ (Які дії вже були виконані (звернення до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, суду, інших органів)

 

󠄀 Повідомлення надається повторно________________________________

• Визначення інших учасників правопорушення та їх контактна інформація (за наявності):

Прізвище, ім’я, по батькові ________________________________________________________

________________________________________________________________________________

 Місце роботи ___________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Адреса та контактний номер телефону_______________________________________________

 

 

 

___________                            _____20__ рік     ____           _____________________________       

(час повідомлення)              (дата повідомлення)             (підпис)

                                                                                                                       __________________________________

 

                                                                                                                      ___________________________________

                                                                                                       (прізвище,ініціали та  посада відповідальної особи)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

до Порядку організації в Державній службі з лікарських

засобів та контролю за наркотиками у

Луганській області роботи

з повідомленнями про корупцію

 

 

ПЕРЕЛІК

корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією,
за які законом встановлено кримінальну/адміністративну
відповідальність, визначення підслідності кримінальних правопорушень

Перелік корупційних правопорушень, за вчинення яких передбачено кримінальну відповідальність

Відповідно до примітки до статті 45 Кримінального кодексу України корупційними злочинами, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, згідно з цим Кодексом вважаються злочини, передбачені:

статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем);

статтею 262 (викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем);

статтею 308 (викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);

статтею 312 (викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);

статтею 313 (викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням);

статтею 320 (порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів);

статтею 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження);

статтею 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем).

Згідно з приміткою до статті 45 Кримінального кодексу України також корупційними злочинами, відповідно до цього Кодексу, вважаються злочини, передбачені: статтею 210 (нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням);

статтею 354 (підкуп працівника підприємства, установи чи організації); статтею 364 (зловживання владою або службовим становищем);

статтею                  364¹ (зловживання повноваженнями службовою особою

юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);

статтею 365² (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги);

статтею 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою);

статтею 368² (незаконне збагачення);

статтею 368³ (підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);

статтею 368⁴ (підкуп особи, яка надає публічні послуги);

статтею 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі);

статтею 369² (зловживання впливом).

Згідно з статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України встановлена така підслідність щодо досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень:

Національна поліція України – щодо злочинів, передбачених статтями 262, 308, 312, 313, 320, 357, 364¹, 365², 368³, 368⁴ Кримінального кодексу України.

Національне антикорупційне бюро України – щодо злочинів, передбачених статтями 191, 210, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 368, 368², 369, 369², 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

• злочин вчинено:

Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим  заступником та  заступником,  членом  Ради Національного банку України,                                         

Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України; державним службовцем, посада якого належить до категорії “А”; депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

суддею, суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 511 частини першої статті 15 Закону України “Про прокуратуру”;

особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище;

військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

керівником суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

• розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
• злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369² Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

 

Перелік правопорушень, пов’язаних з корупцією за вчинення яких передбачено адміністративну відповідальність

Відповідно до глави 13-А “Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією” Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність передбачена за:

порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 172⁴);

порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 172⁵); порушення вимог фінансового контролю (стаття 172⁶); порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 172⁷);

незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень (стаття 172⁸);

невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 172⁹).

Згідно зі статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені статтями 172⁴-172⁹, мають право складати уповноважені на те посадові особи Національної поліції України та Національного агентства з питань запобігання корупції.

Перелік правопорушень, пов’язаних з корупцією, за вчинення яких може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності (не є виключним)

1. Неприйняття антикорупційної програми, неподання на погодження антикорупційної програми Національному агентству (стаття 19).
2. Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (стаття 22 Закону).
3. Обмеження щодо одержання подарунків (стаття 23 Закону).
4. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 25 Закону).
5. Обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування (стаття 26 Закону).
6. Обмеження спільної роботи близьких осіб (стаття 27 Закону).
7. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 28 Закону).
8. Порушення правил етичної поведінки (статті 38-44).
9. Недотримання вимог статті 53:

розголошення інформації про викривача;

відсутність умов для повідомлень про порушення вимог Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку;

невиконання вимог розгляду анонімного повідомлення;

відсутність   негайного   реагування  у  вигляді  письмового   повідомлення про вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.

10. Недотримання вимог щодо організації проведення спеціальної перевірки (статті 56-58).
11. Непроведення службового розслідування стосовно особи, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення (стаття 65).

Недотримання вимог щодо незаконних актів та правочинів (стаття 67).